Бульвар Шевченка – вулиця шляхетна. Її треба берегти, щоб залишити для прийдешніх поколінь

Часто буває так: закрутившись у вирі життя, ми не помічаємо того, що нас оточує або ж ставимося з байдужістю. А відтак багато чого не знаємо і не цінуємо. На такі роздуми надихнула розповідь нашого редакційного гостя, корінного володимир-волинця Володимира Власюка. Цей чоловік – надзвичайно цікавий співрозмовник, бо наділений аналітичним складом розуму, почуттям гумору, допитливістю, відповідно, про все має власну думку.
Коли зайшла мова про наше місто, пан Володимир особливий акцент зробив на бульварі Шевченка. І це не випадково, адже до реконструкції цієї вулиці він має безпосереднє відношення.
Володимир Андрійович – власник підприємства «Володимирбрук», яке постачало бордюри та бруківку для нових пішохідних доріжок, що прокладалися на бульварі, і особисто контролював стан проведення робіт. У вулицю, як відомо, вклали великі кошти, ремонт завершили, і ця частина старого Володимира набула кращого вигляду. Тепер головне – зберегти бульвар для прийдешніх поколінь.
-Вулиця будувалася у 30-ті роки минулого століття, ще за Польщі, - розповідає Володимир Власюк. – Її призначення – забезпечити проїзд від центру міста до залізничного вокзалу. Аби досягти мети, у цей кілометр шляху було вкладено надзвичайно багато праці та використано оригінальне інженерне рішення. Справа в тому, що на цьому місці раніше було болото. Його засипали, а щоб укріпити основу, зробили дубову обрешітку, якою вклали дорогу. А вже потім зробили покриття із шліфованої бруківки. Вулиця була розрахована переважно на гужовий транспорт та малолітражні легкові автомобілі, які існували на той час.
-Декілька років тому, плануючи реконструкцію, вирішили на проїжджій частині дороги зберегти стару бруківку, але переклали її не надто якісно. Зараз ми бачимо, що за короткий термін експлуатації після ремонту місцями покриття просіло. Зумовлено це ще й тим, що по дорозі їздять вантажівки, хоча проїзд важкого транспорту на бульварі Шевченка заборонений. Я не раз помічав: коли їде по вулиці вантажний автомобіль, відчувається сильна вібрація. Так поступово дорога руйнується. А що буде через декілька років? – ставить справедливе запитання наш гість.
Але, як з’ясувалося, розв’язати цю проблему складно, та частково все ж можливо. Ось як прокоментував ситуацію начальник Володимир-Волинського відділення ДАІ Олександр Демчук:
-Справді, проїзд вантажного транспорту на бульварі Шевченка заборонений – висять відповідні знаки. Але на вулиці розташовано багато закладів торгівлі, до яких необхідно підвозити товар. Якщо у деяких випадках можна для цього користуватися прилеглими дорогами, то для підприємства «ПанБуд» альтернативного варіанту немає. Також людям, що проживають на бульварі, інколи треба підвозити якийсь вантаж (будматеріали, меблі та ін.) для особистих потреб. Тому заборона стосується не всіх, і це передбачено Правилами дорожнього руху. Аналогічна ситуація й на інших вулицях міста, наприклад, на Ковельській, де заборонений рух вантажного транспорту.
Отже, виходячи із ситуації, що склалася, прохання до всіх, від кого це залежить, максимально обмежити рух вантажівок на бульварі Шевченка, бо може статися, що сьогодні дорога є, а завтра її не буде.
***
Бульвар (фр. boulevard, від голл. bolwerk —укріплений вал) — широка алея на міській вулиці, як правило, посередині її. Бульвар є озелененою територією вздовж проспекту, транспортної магістралі або набережної з алеями і доріжками для пішохідного руху та короткочасного відпочинку.
Перші бульвари з’явилися у Парижі у XVIIIст., коли з метою розширення меж міста почали зносити непотрібні міські мури. І досі характерною рисою бульварів у містах Франції є те, що вони йдуть не від центру міста до його околиць, як проспекти, а навколо міст або їх районів.
Міла Сергєєва, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі