«Бог не творить чудес там, де людина їх очікує просто з цікавості»

Здавна відомо, що Іван Хреститель охрестив народ, чим закликав усіх до покаяння й очищення душі від гріхів. У 30 років Ісус, будучи безгрішним, першим прийняв хрещення, освятивши собою річку Йордан і започаткувавши Таїнство водохрещення – одне із семи головних церковних таїнств, через яке людина ніби наново народжується для життя во Христі. На честь цієї події свято і було названо Хрещенням, а в народі – Йорданом, або Водохрещем (Богоявленням). Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді, а свято за звичаєм закінчується випусканням голубів. Сенс обряду в тому, що віруючі готові піти за Христом, приймаючи хрещення і християнську віру. Обряд добровільний, оскільки немає жодного обов’язку занурюватися в холодну воду. Прийняття причастя у водохресний день вже буде доказом любові до Господа. До речі, є повір’я, що в студеній хрещенській воді неможливо застудитися. Тому купаються навіть діти. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб. За легендою, на Водохреще вода в річці на якусь мить перетворюється на вино..
-Чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а день його хрещення? Вважається, що справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду, - розповідає кандидат богословських наук протоієрей Віктор Мельник. – Свято Богоявлення Господнього стосується кількох подій у житті Спасителя, які свідчать про його божественність, а саме: Христового Різдва, поклону мудреців, хрещення, чуда в Кані Галілейській і чудесного розмноження хліба. Тому й назву «Богоявлення» треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлень. У давнину на Водохреща відбувалося урочисте хрещення оглашенних, яке називали також світлом або просвіченням, а оглашенні звалися просвічені. Тому й Богоявлення називали просвіченням, празником світел і святими світлами, бо Ісус прийшов, щоб усіх просвітити. Святий Григорій Богослов у своїй проповіді на Богоявлення дає назву «Слово на святі світла явлінь Господніх». Він її починає так: «Знову мій Ісус і знову таїнство… (тобто знову новий празник після Христового Різдва), таїнство переможне й божественне, що звіщає нам небесну світлість! Бо святий день світел, що його ми дочекалися і удостоїлися празнувати, має за початок Хрещення мого Христа справжнє світло, що просвічує кожну людину, що приходить у світ» (Йо.1,9). А в наступній проповіді про святе водохрещення він пояснює, що розуміє під просвіченням. «Учора ми празнували, - каже він, - пресвітлий день світел… а сьогодні говоритимемо про хрещення і його благодійну дію на нас… Просвічення – це підмога у нашій немочі, відродження тіла, прямування за Духом, спілкування зі Словом, виправлення створення, потоплення гріха, причастя світла, розвіяння тьми, це колісниця, що підносить до Бога, співподорожування з Христом, скріплення віри, удосконалення ума, ключ царства небесного, зміна життя, скинення ярма, розірвання кайданів, зміна єства». Світ наш сповнений гріхів, а церква, щороку освячуючи воду, повертає їй первинну чистоту. Бог не творить чудес там, де людина їх очікує просто з цікавості, без щирого наміру скористатися ними задля власного спасіння. Щоб свячена вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків. Занурюючись в освячену воду, людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. За день до Водохреща віруючі постять, а принісши додому свячену воду, господар кропить усе в оселі й господарстві. Потім уся родина сідає до столу, випивши перед їжею свяченої води, яка має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу.
Перший понеділок після Водохрещення – святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви.
Підготувала Ксеня Лучко

Розділ новин: 

Коментарі