блоґ користувача Ivaniuk

Однодумцям

Вони мої всі однодумці

І люблять слово і вірша

Вони нам прозою всі пишуть

Для мене рима дорога

 

Їм Україна близька серцем

Патріотизм у них в крові

Земля ця рідна,наше місто

Для нього пишу залюбки

 

І від душі слова цілинуть

Дарують людям доброту

Слова ці гарні їм дарують

Вони газетою живуть

 

Ви всі мої є однодумці

Писати хочеться мені

Я спробую себе у прозі

А потім в риму як завжди

 

Мені комфортно з ними,справді

Наша мова калинова

Є наша мова,є наша Україна,вона відбулася як держава.Йде визвольна війна,яка закінчиться нашою перемогою.Україні бути як незалежній Україні зі своєю мовою,зі своєю справжньою історією.А разом з тим багатою культурою,серед всіх народів світу.Наша мова мелодійна,різнобарвна.Вона набирає популярності на всій планеті.З нами демократичний світ.Збережемо нашу мову,збережемо Україну.Українські вояки у важкій боротьбі,весь наш народ здобуде перемогу.

 - Слава Збройним силам,

 - Слава Україні.

 

Ми не потрібні їм живі

Нас хочуть знищити,спалити

Вони стомилися

Вони стомилися,вони теж люди

І їм всім хочеться тепла

В своєму ліжку виспатися вдома

І щоб дружина поряд,щоб була

 

Набратись сил і відпочити

Щоб не зачерствіла душа

А після знов кацапів бити

Щоб воля крепшою була

 

Вони солдати,все розуміють

І воїни світла в боротьбі

Їм діточки ночами сняться

Та матері чекають їх з війни

 

Про втому треба їм забути.

Хто замість них піде у бій?

На передку самі найкращі

У добровольців тільки злість

 

Моїй матусі

Ти моя мамочка рідненька

Тобі я напишу вірша

Щоб була завжди біля мене

І щоб закінчилась війна

 

Ти в нас одна така хороша

Тебе ми любимо усі

Наш тато,я моя сестричка

Ви мої дівчинки обі

 

За Вас ми будем піклуватись

Захистимо від всього зла

Тому що з татком ми мужчини

А Ви - дівоча ця краса

 

Я буду слухатися завжди

Та вчитись також залюбки

Ти віддала мені цю схожість 

І я люблю тебе в душі

 

Я пригорнусь до тебе мамо

Як описати цю красу

Незнаю навіть як сказати

Як описати цю красу

Жіночу вроду від природи

А я знайшов її ось тут  

 

Зніяковів якось від разу

Невже талант мене підвів

Я незнайду тих слів для неї

Потрібній спогад давніх літ

 

Тебе я бачив десь в уяві

Тебе знаходив серед снів

А розпізнав у цій кімнаті

Чи так можливо,мабуть ні

 

Та я дивлюсь на цю реальність

Вона не в снах, ні наєву 

Краса жіноча від природи 

І на очах у нас усіх

 

Людина на своєму місці

Людина на своєму місці

Як лікар,та фахівець

Династію сім'ї продовжив

Та має вже авторитет

 

Знання отримані хороші

А мудрість практика дає

Ця наполегливість присутня

Всього себе Він віддає

 

Така робота

З людьми працюєш

Діагнос точний ставить Він

Ще молодий,зате завзятий

Ця доброта в Його душі

 

Ітелегентність в поведінці

Без лишніх слів,без суєти

Їм будувати Україну

Щоб було щастя на землі

 

У Вас професія потрібна

Ти на зв'язку

Ти на зв'язку,почув твый голос

Це означаэ живемо

І не страшні нам москалята

Ми Україну не віддамо

 

Ви на війнй, там все інакше

У Вас вся істина проста

Там вороги їх треба бити

Вони щоб далі не пройшли

 

У Вас свої переконання

Щоб завжди поряд був свій друг

І допоміг якщо потреба

Для побратима це закон

 

Ти з ним останнім поділився 

Віддав йому свої сто грам

Він завтра зранку зробить каву

Простягне руку - "Бери пий"

 

Він на війні з самого початку

Він на війні з самого початку

Від Волновахи до сьогодні

Від сержанта до офіцера

Сказав мені - "Така робота"

 

Він захисник і справжній воїн

Знання високі спеціальні

Щоб був зв'язок ,завжди і справний

Він скаже просто, - "Така робота"

 

Із автоматом в броніжелеті

На броні на допомогу

Зв'язок надійний безперебійний

Він відповість - "Така робота"

 

Присязі вірний і Україні

Для побратимів свій,надійний

Там боягузам немає місця

Вона Його благословила на війну

Вона Його благословила на війну

Від свого серця відірвала

Чим дорожила,кого любила

Та прозвучало в серці,мусиш йти

 

Повинний захистити Україну

Мене свою дружину

Дочку,онуку ще маленьку

Тебе я відпускаю на війну

 

Та лютий звір,нам недає спокою

Такого він вже натворив

Я чую крик прийти на допомогу

Тебе я відпускаю на війну

 

За тебе я молитись буду

Від тебе кулі заберу

Шматки заліза прийму я на себе

Живий прийдеш до мене ти з війни

 

Повір мені я повернуся...

Повір мені я повернуся

Ти знаєш як тебе люблю

Ніхто не зможе розлучити

Тобою дихаю,живу 

 

В мені твій погляд,рідні очі

На мене дивляться щораз

Я забуваю про розлуку

Тебе цілую в своїх снах

 

Ти моє щастя і надія

Ми не замітили в роках

Любов ця наша молодіє

І все як знову в вперший раз

 

Ім'я про себе промовляю

Воно є завжди на устах

Ти знаєш як тебе кохаю

І я живу твоїм ім'ям

 

Душа моя завжди з тобою