Березовичівській церкві Введення Діви Марії у храм Господній – 10 років

Публікації

Восени 2005-го року на зборах жителів села Березовичі було прийняте рішення побудувати в селі Божий храм. На зібранні були присутні отець Микола і отець Юрій з Хобултови. Старостою обрали Леоніда Чубка, заступником – Миколу Горобця. Завдяки зусиллям останнього тимчасова церква, що розташувалася в сільському будинку культури, була підготовлена до 4 грудня, коли святкують Введення Діви Марії у храм Господній. Настоятелем церкви було запрошено отця Миколу Багана. Незважаючи на молодий вік, він проявив себе чудовим організатором і хорошим знавцем будівельної справи.
Активними у створенні церковного хору були Валентина Грек, Надія Левенчук. Першим його керівником стала випускниця регентського відділу Волинської духовної семінарії КП Руслана Олексюк (Лах). Приємно зазначити, що сьогодні церковний хор складається як із людей старшого віку, так і з молоді. Це такі ентузіасти церковного співу, як Людмила Смик, Надія Веремчук, Ніна Сич, Ганна Бичук, Тетяна Новачкова, Катерина Бубен, Світлана Мельничук, Наталія Постайчук, Руслана Цихоцька, Наталія Грек, Людмила Корнисюк, Неля Свіржевська, Руслана Августинюк, Микола Усік, Тарас Бартощук, Сергій Мельничук та інші. Упродовж багатьох років хором керує Галина Паламарчук.
Від самого початку і до сьогоднішніх днів надзвичайний вклад в існування церкви робить касир Лариса Вихневич та її помічники Софія Дідун і Надія Мельничук. Про сім’ю Мельничуків варто сказати окремо. Без цих людей життя храму уявити важко. Глава родини Микола Трохимович є постійним дзвонарем. Щонеділі й на кожне релігійне свято він ранесенько скликає дзвонами парафіян на службу Божу. Його дзвони завжди повідомляють жителів с.Березовичі та навколишніх сіл про радісні та сумні події в селі. Надія Іванівна Мельничук, як і її чоловік, на кожне свято в церкві на робочому місці. Син цього подружжя Сергій Миколайович сьогодні є старостою церкви. А внук Надії Іванівни та Миколи Трохимовича Андрій разом зі своїм колегою Віталієм, внуком Галини і Володимира Бутулаїв, теж знаних помічників церкви, були прислужниками священика. Сьогодні на зміну цим хлопцям прийшло троє внуків вельмишановної парафіянки Лесі Малашевської та онуки колишніх вчителів Галини Войтюк та Галини Постайчук – Андрій і Юрій.
Будівництво церкви здійснювалося досить швидкими темпами. Отець Микола знайшов бригаду досвідчених будівельників, які працювали не погодинно, а упродовж довгих літніх днів. Годували працівників практично всі господині в селі, навіть змагаючись за умовну першість у приготуванні страв. Будівництво фінансувало все село, щомісяця здаючи відповідну суму грошей. Велику допомогу в будівництві та оснащенні церкви надавав місцевий фермер Мефодій Войтюк із сім’єю, підприємець Юрій Тлучкевич, підприємець Дана Чмир, директор Гнідавського цукрового заводу Сергій Бондарук та інші. Безкоштовно надав підйомний кран виходець із с.Березовичі та директор Маньківської ПМК Анатолій Цикалюк.
Відкриттю храму Київського патріархату в селі намагався перешкодити священик церкви МП із села Хворостів, у якого раптом виникло непереборне бажання звести церкву МП саме на тому місці, де жителі села планували побудувати свій храм КП. Щоб уникнути інцидентів, Володимирові Дубінчуку довелося вночі виготовити хрест, який наступного дня був встановлений на місці будівництва храму і освячений священиками із собору Різдва Христового у супроводі хору цієї ж церкви та у присутності багатьох жителів села. Пізніше Володимир Дубінчук виготовив і встановив хрест на в’їзді до села.
Лише декілька сімей побоялися, що не зрозуміють відправи служби Божої рідною українською мовою. Інші жителі Березовичів самовіддано допомагали в будівництві храму. Вони розчищали територію під його будівництво, юнаки вручну копали траншеї під фундамент, виконували підсобні роботи на будівництві. Передусім хочу згадати нині вже покійних Василя Антонюка, Ростислава Шолуху, Григорія Дідуна, які першими допомагали в будівництві. Нехай Господь Милостивий пом’яне їх у Своєму Царстві. Потрібно згадати і попросити у Бога здоров’я та довгих років життя для таких помічників храму, як Мечислав Кручковський, Микола Мельничук, Іван Постайчук, Анатолій Мельничук, Степан Корнисюк, Володимир Бутулай, Микола Бутулай, Микола Корнисюк, Микола Усік, Сергій Цихоцький, Василь Кардашук, Володимир Ігнатюк, Василь Ушарук і багато інших, можна перерахувати всіх жителів села. Окрема дяка Володимирові Стасюку та Миколі Плаксюку, які допомагали при будівництві трактором та автомобілем. Юрій Грек та Юрій Ковальчук із синами монтували електричне освітлення храму.
Коли золоті хрести на церкві піднялися над селом, люди відчули Божу благодать. Село немовби оновилося і стало впевнено дивитися в майбутнє. Підтвердженням цього є розширення території дитячого садочка, що викликане збільшенням кількості діток дошкільного віку, а значить щорічним збільшенням кількості першокласників та діточок, що приходять до святого храму, щоб привітати парафіян зі святами.
Леонід Чубок, колишній староста храму Введення Діви Марії у храм Господній, с.Березовичі

Розділ новин: 

Коментарі