ZU» (Польща), «KD» (Словакія), «ТАС» (Україна). Представником цих компаній є Анатолій Кублій. Отож і темою нашої розмови з підприємцем стало питання про те, кому в першу чергу необхідне страхування життя.
-Анатолію Івановичу, мабуть, я не помилюсь, якщо скажу, що в першу чергу під обстрілом економічних проблем опинилася сім’я.
-Ви маєте рацію. Подружжя поділяє між собою все, в тому числі і фінансові зобов’язання. Та сьогодні, на жаль, по сім’ях дуже б’є безробіття, а звідси і загроза залишитися на старості літ із сміхотворно мізерною пенсією або зовсім без неї. Страхування життя – це фінансовий інструмент, який допомагає сім’ї створити особистий капітал, мати надійний резерв і спланувати гідне майбутнє. Крім того, це і велика турбота про дітей. У нас є чудові дитячі програми страхування, які надають можливості накопичити особистий капітал, що необхідний для забезпечення дитині путівки в життя, мати гроші на навчання, придбання житла тощо. Не можна забувати і про непередбачувані обставини, які можуть бути в житті. Всі ми хворіємо, і доля не гарантує нам уникнення нещасних випадків, наслідками яких стають різноманітні травми. Що чекає сім’ю, коли раптово важко захворіє, стане інвалідом або йде із життя один із членів родини? Як переживе цей важкий момент сім’я? Чи є достатньо коштів, аби вона матеріально не потерпала від непрацездатності чи втрати годувальника? Страховий захист дозволяє досягти мети і реалізувати задумане навіть тоді, коли змінились життєві обставини. Людині не доведеться мати справу з кредитами, позиками і боргами. Це ж стосується і сім’ї, де дитину виховує один із батьків.
-А як бути з одинокими людьми? Наскільки у їхньому випадку необхідний страховий захист?
-Більшість одиноких людей вважають, що не потребують страхування, бо ніхто від них фінансово не залежить. Але хвороби і нещасні випадки чатують і на них. А ще ж і час не стоїть на місці. Він іде, наближаючи старість. І на кого тоді розраховувати на схилі літ? Тільки накопичувальні програми страхування життя забезпечать гідний його рівень у старості та при необхідності якісне лікування.
-Як Ви вже казали, сьогодні основною проблемою є безробіття, а тому багато людей, особливо це стосується жінок, залишились без роботи. Тут є свої нюанси щодо фінансового внеску в родинний бюджет.
-Ой, жінки, не напрошуйтесь на комплімент. Ваша роль в сім’ї неоціненна навіть тоді, коли ви не отримуєте зарплату. А догляд за дітьми, приготування їжі, прибирання оселі? А не маючи зарплати, ви не можете розраховувати і на пенсію. А якими безпорадними виявляються часто чоловіки, коли дружина захворіє. При наявності накопичувальної програми ця проблема вирішиться, як і інші питання.
-Тепер поговоримо про бізнес. Кому, як не Вам, досвідченому підприємцеві, відомо, наскільки страхування життя є необхідним для ведення власної справи.
-Бізнес – це теж у якомусь плані велика сім’я. Люди, які працюють в одному колективі, роблять одну справу, взаємно доповнюють одне одного. Якщо захворів один із працівників або з ним трапилося непоправне, то чи готова організація надати сім’ї оперативну фінансову допомогу? Чи закладені ці витрати у бюджет? Нині для бізнесу пропонується корпоративне страхування, суть якого в тому, що саме страховий поліс дозволить керівникам організацій бути впевненими: у будь-яких форс-мажорних обставинах: у них є надійне джерело для компенсації витрат чи надання допомоги.
-Анатолію Івановичу, все-таки, напевно, Ви погодитесь з тим, що для багатьох людей час на укладання домовленості про страхування життя вже втрачено?
-Мудре прислів’я каже: «Краще пізно, ніж ніколи». Але мушу зауважити, що час в якомусь сенсі дійсно втрачений, бо багато людей вже могли б накопичити певний капітал. У першу чергу накопичувальні програми потрібні людям, які не мають офіційного працевлаштування, тобто не сплачують страхових внесків у Пенсійний фонд, а відповідно не мають права на пенсію. Я б також радив поспішати з укладенням страхового полісу тим людям, які є головними і єдиними одержувачами доходу в сім’ї. Не слід зловживати часом і молодим людям, у яких є можливість застрахувати себе на максимально вигідних умовах на тривалий період. Тим, хто має захоплення, пов’язане з небезпекою, наприклад, альпінізм, серфінг, мотоспорт, теж вже час укласти домовленість. Це ж стосується і людей з небезпечними професіями: водіїв, будівельників, поліцейських, військових. Але, повторюю, питання страхування життя стосується кожного, і час всіх підганяє, тому що страховий поліс – це абсолютно чіткий план людини на створення свого майбутнього, коли вона формує значний капітал, отримує фінансовий захист, сплачуючи зовсім невеликі кошти. Отож нехай сьогодні страхування життя ще не стало обов’язковим, але це обов’язок кожного з нас по відношенню до самих себе і наших близьких та найдорожчих людей.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський
Коментарі