Анастасія Матвійок, перестрибуючи через планку, долає найбільші висоти

Юна дівчина з Володимира-Волинського займається цим нелегким спортом уже не перший рік, здобула чимало нагород завдяки своїй наполегливості та цілеспрямованості.
Стрибки у висоту — вид легкої атлетики, в якому спортсмени змагаються, щоб перестрибнути через поперечину, встановлену на певній висоті над землею, не збивши її. На змаганнях кожному стрибуну дається право на три спроби. Спортсмени, які не зуміли перестрибнути поперечину за три спроби, вибувають із змагань, поперечину підіймають на 2 або 3см вище, і стрибуни, які ще залишилися у змаганнях, отримують право на три нові спроби. Переможцем оголошується стрибун, який подолав найбільшу висоту. Якщо кілька спортсменів зупинилися на одній висоті, то переможцем оголошують того, хто використав менше спроб. Якщо кілька спортсменів використали однакову кількість спроб на найвищій підкореній висоті, то це ж правило застосовується до попередньої висоти. Стрибун має право перенести одну або дві спроби на вищу висоту, навіть якщо він не покорив попередню. Також він має право на свій ризик пропустити одну з висот.
Анастасія Матвійок з Володимира-Волинського займається цим нелегким спортом уже не перший рік, здобула чимало нагород завдяки своїй наполегливості та цілеспрямованості.
-Мені сімнадцять років, на даний час навчаюся у Львівському училищі фізичної культури вже четвертий рік. Легкою атлетикою почала займатися зовсім випадково, тому що спочатку ходила на біг, але стало нецікаво через те, що вже тоді була висока на зріст. Тому вирішила спробувати себе у стрибках у висоту. Через півроку тренер Мирослава Володимирівна Скалоцька запросила мене навчатися в училище. Спочатку було важко, але з часом звикла, і з кожним роком подобається все більше і більше. Здобутків не так багато, але все попереду. Влітку я потрапила у фінал юнацького чемпіонату Європи, який проходив у місті Тбілісі, також перемогла на юнацькому чемпіонаті України з результатом 175см. Зараз я перейшла у юніорську категорію. Зимовий сезон у мене пройшов теж дуже добре, перемогла з особистим рекордом в Угорщині та посіла 3-є місце на юніорському чемпіонаті України з результатом 170см. З усіх змагань я найбільше запам’ятала чемпіонат Європи, тому що це був новий, але досить цікавий досвід. Кожне тренування проходить по-своєму, є важкі, є трохи легші, але я стараюся робити все в силу можливостей та для задоволення. У мене хороший тренер Мирослава Володимирівна, весела дружна група, тому тренування для мене – це насолода. Своє майбутнє я бачу лише зі спортом, навіть після закінчення спортивної кар’єри мрію працювати тренером з легкої атлетики. Якогось кумира не маю, в кожному стрибуні мені щось подобається, щось ні, а головним суперником для мене є планка. Новачкам хочу побажати займатися задля задоволення, адже тільки тоді буде результат. Також довіряти тренерам, вірити своїм відчуттям. І все вдасться. А ще ніколи не здаватися після невдач, тому що після цього буде успіх, а кожна невдача – це безцінний досвід, який жодна перемога не принесе.
Я дуже вдячна своїм батькам, які завжди мене підтримують та допомагають рухатися вперед. Також хочу подякувати моєму першому тренеру Михайлу Павловичу Захарченку за те, що привів мене у спорт та допоміг зробити перші кроки, тренеру Мирославі Володимирівні Скалоцькій, яка разом зі мною робить цю нелегку справу, завжди підтримує та допомагає. Я вірю, що цей результат – це лише початок, а далі буде все краще і я стрибатиму все вище.
Юлія Оберук, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі