Аерографія (художній розпис) – це нанесення малюнка практично на будь-яку поверхню за допомогою аерографа. Аерограф винайшов американець, житель Айови Ебнер Пілер.
Марія Миц, креативна особистість із Володимира-Волинського, розповіла, що ж таке аерографія. Її творче життя розпочалося з художньої школи, в якій дівчина почала навчатися з восьми років. Вона дякує Людмилі Вікентіївні Срібляк за знання й уміння, які отримала за п’ять років навчання.
-З чого почалося твоє захоплення?
-Після художньої школи я довгий час не займалася творчістю. Лише декілька років тому зрозуміла, що люблю малювати, але не картини. Я вирішила зайнятися манікюрною справою. Це творче заняття мені до душі. Бажаючих мати доглянуті руки і гарний манікюр хоч відбавляй. Але цього виявилось замало, і виникла ідея малювати на футболках.
-Чому вирішила розписувати саме футболки?
-Спочатку я замовила фарби для тканини та футболки. Розмальовувала для своїх подруг, пізніше – вже й на замовлення.
В моїй голові завжди є різноманітні ідеї, а от вільного часу стає все менше.
Паралельно я почала займатись аерографією. Малювала різні картини, аби покращити свою майстерність. Зараз це вміння використовую для фарбування вудочок, спінінгів. Одним словом, моя творчість різностороння.
-Що ж таке аерограф?
-Аерограф – це інструмент, який дозволяє малювати за допомогою струменя розпорошеної кольорової рідини. Найпростішим аналогом аерографа можна вважати пульверизатор. Основний принцип такий же: стиснене повітря при видуванні засмоктує і розпилює фарбу. Але сучасні аерографи пішли далеко вперед від простого пульверизатора. Вони можуть не просто розпорошувати фарбу, а й у широкому діапазоні контролювати розпил, що дозволяє як просто набризкувати фон, так і ювелірно дозувати подачу фарби і малювати найтонші лінії. Є навіть моделі, що дозволяють працювати відразу з декількома кольорами. Втім, як найчастіше буває, подібні удосконалення не стільки полегшили працю художника, скільки збагатили арсенал творчих прийомів і методів аерографістів. Техніка роботи з аерографом дозволяє отримувати реалістичні зображення, дуже тонкі чіткі лінії та розмиті широкі. Тому при належній вправності досягається практично фотографічна якість. Справжній бум аерографії почався на початку ХХ століття. Аерограф тоді був для художника таким же модним і корисним інструментом, як сьогодні ноутбук для бізнесмена. За допомогою нього малювали оголошення, афіші, рекламні плакати та ілюстрації в журнали. Майже всі малюнки, в яких була потрібна передача зображення фотографічної якості, робили методом «airbrush».
-Як правильно доглядати за такими малюнками?
-Догляд за малюнком аерографії набагато простіший, ніж за простим покриттям. Це пов’язано з тим, що поверх малюнка обов’язково наносяться і дуже ретельно обробляються кілька шарів спеціальної захисної поліролі. При появі подряпин і пошкоджень поверхню можна просто відполірувати – і покриття стане як нове.
-Чи знаєш цікаві історії, пов’язані з аерографією?
-Існує легенда про те, як аерографія прийшла в живопис. У романі Курта Воннегута «Синя Борода» розповідається про Джона Полака – лідера американських авангардистів. Приблизно у 1936р. він подорожував сам машиною, в дорозі автомобіль зламався. Його відтягнули у майстерню, і там Джон побачив, як маляр прикрашає автомобіль фарборозпилювачем. Тоді йому спало на думку спробувати так писати картини. Художник купив у маляра пістолет, компресор, відвіз все це у свою майстерню і почав малювати картини. Тепер їх можна побачити в Нью-Йоркському метрополітен-музеї.
-Що побажаєш майстрам-початківцям?
-Зараз моя творчість – це й мій заробіток. Тому ніколи не сумнівайтеся в собі, розвивайте власні вміння і просто насолоджуйтесь життям!
Юлія Оберук, м.Володимир-Волинський
Коментарі