ст. Його родина належала до сповідників християнської віри. Коли хлопець подорослішав, батьки показали йому чудові ікони Христа й Богородиці. Тоді Дмитрій дізнався, що поганські боги – то омана, а насправді існує лише Всемогутній Бог. День у день юнак ревно молився й уважно слухав євангельські розповіді. Невдовзі батько Дмитрія відійшов до Бога, а юнакові довелося заступити його місце. За наказом імператора, молодий правитель мав виявити й ув’язнити солунських християн. Проте Дмитрій цього не зробив, а відверто оголосив, що вірить у єдиного Істинного Бога, і почав навертати язичників. Дізнавшись про це, імператор Максиміліан розгнівався і наказав вкинути Дмитрія до в’язниці, а сам зажадав розваг. Володар дуже тішився, коли гладіатор Лій кидав невинних християн на гострі списи, аж поки на двобій вийшов юнак Нестор, якого благословив Дмитрій. Втративши свого улюбленця, знавіснілий Максиміліан наказав стратити Нестора, а з ним і Дмитрія, який допоміг йому своєю молитвою. Сталося це у 306р.
За правління імператора Костянтина Великого (306-337 рр.) над могилою великомученика Дмитрія спорудили храм, а через сто років були віднайдені його нетлінні мощі.
При гробі великомученика Дмитрія відбувалися чудеса і зцілення. Житіє святого Дмитрія оповідає, що він звільняв християн з ворожого полону і допомагав їм повернутися до Солуня.
Здавна шанували св. Дмитрія на українських землях.
8 листопада престольне свято відзначають у с.Білин, Володимир-Волинського району.
Підготувала Валентина Тиненська
10 листопада – святої мучениці Параскеви-П’ятниці
Свята мучениця Параскева жила у III столітті в Іконії і була донькою багатих та благочестивих батьків. У сім’ї святої особливо шанували день страждань Господніх – п’ятницю. Батьки назвали дочку, яка народилася цього дня, Параскевою (що в перекладі з грецької і означає «п’ятниця»). Всім серцем полюбила діва Параскева чистоту і високу моральність непорочного життя і дала обітницю безшлюбності.
Рано осиротівши, юна християнка роздала своє майно убогим і почала опікуватися наверненням до християнської віри язичників в Іконії. Частина городян, слухаючи Параскеву, увірувала в Христа, проте багато хто з обуренням озброївся проти неї. Така ревна проповідь християнства не сподобалося і тодішньому правителю Лікаонської області Аетію, і за це святу діву кинули до в’язниці, а потім піддали пекельним тортурам. Це сталося за царювання імператора Діоклетіана (284-305 рр.).
Страшними були тортури, які довелося зазнати юній Параскеві. Лютий мучитель наказав підвісити святу на дереві й шматувати її тіло залізними цвяхами, а після того понівечену до кісток кинути до в’язниці. Та вночі Господь чудесно зцілив мученицю.
Нове диво сталося, коли ввели святу в ідольське капище: за її наказом усі ідоли в капищі попадали і розсипались на порох. За це Параскеву почали обпалювати свічками, але полум’я повернулося до її мучителів і обпалило багатьох з них.
Частина людей, які спостерігали за цими подіями, злякалася і кинулася тікати. Але багато хто з тих, хто бачив чудеса Параскеви, увірував у Христа і вигукував: «Великий Бог християнський! Ми віруємо тепер в цього Бога».
Накінець розлючений правитель наказав відтяти християнці голову. Мучениця прославила Бога і радісно преклонила голову під меч. Коли кат відсік голову святій, повітря наповнилося незвичайними пахощами, а з неба пролунало: «Радуйтеся, праведники, бо увінчалася мучениця Христова Параскева!»
Християни з благоговінням похоронили тіло святої мучениці в домовому храмі родинного будинку.
В Україні святу великомученицю Параскеву-П’ятницю шанують із часів Київської Русі. Немає такого куточка нашої країни, де б не було храму, присвяченого цій мучениці. Християни звертаються до неї як до цілительки у найтяжчих душевних і тілесних хворобах, а також як до покровительки сімейного благополуччя.
Отець Андрій Шевчук, священик собору Юрія Переможця
Коментарі