28 серпня – Успіння Божої Матері

Публікації

З усіх свят, встановлених церквою на честь Богоматері, найбільшим є свято Її святого і славного Успіння. Двотижневим постом ми готуємо себе до цього дня.
Смерть Божої Матері називають Успінням на знак того, що Вона нібито заснула на якусь мить, а тоді, наче сон, стрясла з очей мертвотність гробу, побачила безсмертне життя і Господню славу.
У діяннях святих апостолів сказано, що після Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа Матір Божа проживала у св. Іоанна Богослова, молилася, постійно згадувала про свого Божественного Сина. Та цар Ірод Агріппа почав переслідувати Церкву Божу і Богородицю за те, що Її люблять християни. Тому Вона змушена була покинути Єрусалим і разом з Іоанном Богословом прибула в Ефес, де відвідала єпископа Кіпрського св. Лазаря, якого воскресив Спаситель, а також піднялася на гору Афон. Коли гоніння християн закінчилися, Пресвята Діва повернулася знову в Єрусалим і оселилася в домі Іоанна Богослова.
Одного разу Вона, як завжди, пішла на Елеонську гору і там під час молитви побачила перед Собою архангела Михаїла, який тримав у руках райську маслинову гілку. Він подав їй гілку і сказав: «Твій Син і Бог наш чекає Тебе з ангелами, архангелами і всіма небесними силами. Через три дні Ти преставишся, і Він вознесе Тебе, Матір Свою, в Небесне Своє Царство, де ти будеш жити з Ним вічно». З великою радістю почула Богородиця звістку про Свою близьку кончину і, поклонившись до землі небесному вісникові, від усієї душі подякувала Господу за обіцяну їй милість. Повернувшись додому, Вона почала готуватися до Своєї кончини: прибрала світлицю, як до великого свята, дала останні розпорядження, просячи, щоб її поховали в Гетсиманії – там лежали Її батьки та праведний Йосиф. Богородиця вручила Іоанну райську ангельську гілку з тим, щоб за повелінням ангела він ніс її перед гробом під час похоронної процесії. Їй дуже хотілося ще раз побачити на землі зібрання всіх апостолів. І сталося чудо, про яке так зворушливо співає Церква: «На безсмертне Твоє Успіння, Богородице, Мати життя, чудесно зібралися розсіяні по всьому світі апостоли». Вони дуже здивувалися, побачивши один одного, і тільки коли Іоанн Богослов розповів їм про близьку кончину Матері Божої, апостоли збагнули, для чого Господь зібрав їх.
Вона утішала їх: «Не плачте, друзі й учні Христові, і не засмучуйте Моєї радості вашим горем. Я йду до Сина Мого і Бога вашого, а ви, поховавши Моє тіло, повертайтеся кожний до своєї справи». Коли настав час кончини Пресвятої Діви, о першій годині дня у світлиці раптом засяяло світло божественної слави, дах дому розкрився і дивне видіння побачили присутні. Сам Господь Ісус Христос зійшов з неба з ангелами і святими. «Величає душа Моя Господа, - зойкнула Матір Божа, - і радіє Мій дух у Богові, Спасі Моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби». З цими словами Вона підвелася зі смертного ложа назустріч Спасителю і передала душу Свою в руки Свого Божественного Сина. Усі дивилися на це дивне видіння зі страхом і благоговінням.
Апостоли поховали тіло Богоматері в печері, завалили вхід гробниці й молилися. На третій день до Єрусалиму прибув відсутній на похоронах апостол Хома. Щоб дати йому можливість попрощатися з Тілом Богоматері, відвалили камінь, який закривав печеру. Але Тіла там не виявили. На Його місці лежала лише плащаниця. Коли апостоли зібралися за спільною трапезою, то раптом почули над собою ангельський спів і побачили у хмарах Божу Матір. Вона сказала: «Радуйтеся! Я завжди буду з вами». Святі апостоли, вклонившись, мовили: «Пресвята Богородице, допомагай нам». Тепер вони всі зрозуміли, що Богоматір на третій день по Своєму Успінню воскресла.
Борис Гідзінський, настоятель Свято-Успенської церкви с.Стенжаричі, митр. протоієрей

Розділ новин: 

Коментарі