З усіх свят, встановлених Церквою на честь Богоматері, найбільшим є празник її святого і славного Успіння. Двотижневим постом ми готуємо себе до святкування цього дня.
Смерть Матері Божої називається Успінням на знак того, що Вона нібито заснула на якусь хвилину, а тоді, наче сон, стрясла з очей мертвість гробу, побачила безсмертне життя і Господню славу.
У діяннях святих апостолів сказано, що після Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа апостоли повернулися з гори Елеонської в Єрусалим і там жили всі разом, чекаючи зішестя Духа Святого. З ними була й Матір Божа, Яка в цей час жила у св. Іоанна Богослова, молилася, постійно згадувала про Свого Божественного сина.
Вона була з апостолами під час зішестя святого Духа на апостолів.
Цар Ірод Агриппа почав переслідувати Церкву Божу. Язичники й іудеї, які ненавиділи Матір Божу за те, що Її люблять християни, хотіли вбити Її. Тоді Вона разом з Іоанном Богословом пішла з Єрусалима і прибула в Ефес. Там відвідала єпископа Кіпрського св.Лазаря, якого воскресив Спаситель, а також гору Афонську. Коли гоніння на християн закінчилось, Пресвята Діва повернулася в Єрусалим і поселилася знову в домі Іоанна Богослова на Сіоні.
Одного разу Вона, як завжди, пішла на Елеонську гору і там під час молитви побачила перед собою архангела Гаврила, який тримав у руках райську маслинову гілку. Він сказав: «Твій Син і Бог наш чекає Тебе з ангелами і всіма небесними силами. Через три тижні Ти представишся, і Він вознесе Тебе, Матір Свою, в небесне Царство, де Ти будеш жити з Ним вічно».
З великою радістю почула Богородиця звістку про близьку кончину і, поклонившись до землі своєму небесному вісникові, від усієї душі подякувала Господові за обіцяну їй милість.
Повернувшись додому, Вона прибрала Свою світлицю, як до великого свята, зробила свої останні розпорядження, просячи, щоб її поховали в Гетсиманії, там, де лежали Її батьки та праведний Йосиф, і вручила Іоанну райську ангельську гілку з тим, щоб, за повелінням ангела, він ніс її перед гробом Її під час похоронної процесії. Їй дуже хотілося ще раз побачити тут, на землі, зібрання всіх апостолів. І сталося чудо, про яке так зворушливо співає церква: «На безсмертне Твоє Успіння, Богородице, Мати життя, чудесно зібралися розсіяні по всьому світі апостоли».
Вони дуже здивувались, коли побачили один одного, і тільки коли Іоанн Богослов розповів їм про близьку кончину Матері Божої, апостоли збагнули, для чого їх Господь зібрав таким чудесним чином.
Коли ж настав час кончини Пресвятої Діви, о першій годині дня у світлиці раптом засяяло яскраве світло Божественної слави, дах дому розкрився – і чудне видіння побачили присутні.
Сам Господь Ісус Христос зійшов з неба з ангелами святими. «Величає душа Моя Господа, - скрикнула Матір Божа, - радіє Мій дух у Бозі, Спасі Моїм, що зглянувся Він на покуту раби Своєї!» З цими словами Вона підвелась із смертного ложа назустріч Спасителю і передала душу свою в руки Свого Божественного Сина. Тоді всі почули спів ангельського хору, що повторював слова, якими архангел Гавриїл вітав Діву Марію в час благословення: «Радуйся, Благодатна, Господь із Тобою! Благословенна ти між жінками!»
На іконах душу Пречистої зображають у вигляді немовляти.
У день поховання апостоли підняли труну з тілом Богоматері й зі співом псалмів пронесли Її через місто Єрусалим у Гетсиманію; попереду йшов Іоанн Богослов і ніс сяючу яскравим небесним світлом гілку райської маслини.
Апостоли поховали тіло Божої Матері в печері й закрили вхід до неї великим каменем. Три дні не відходили вони від гробниці й молилися.
На третій день до Єрусалима прибув відсутній на похороні апостол Хома. Аби дати йому можливість попрощатися з Тілом Діви Марії, відсунули камінь, який закривав печеру, та Тіла Богородиці там не знайшли: лежала лише Плащаниця.
Повернувшись додому, апостоли зібрались за спільною трапезою. Вони молилися, дивлячись на небо, і раптом почули над собою ангельський спів і побачили у хмарах Божу Матір в оточенні ангелів і святих. «Радуйтеся, - сказала Вона. – Я завжди буду з вами». Святі апостоли, вклонившись, промовили: «Пресвята Богородице, допомагай нам!»
Престольне свято та святкове Богослужіння відбудеться 28 серпня о 9.00год. у Свято-Успенському храмі с.Стенжаричі Володимир-Волинського районного деканату.
о.Борис Гідзінський, митрофорний протоієрей, настоятель Свято-Успенського храму УПЦ КП (с.Стенжаричі)
Коментарі