Княгиня Ольга – свята православної церкви, яка першою серед правителів Київської Русі прийняла християнство. За велику роль у поширенні християнської віри Ольга була причислена до лику святих рівноапостольних.
Батьки блаженної Ольги хоч і були язичниками, однак з дитинства прищепили їй правила чесного й розумного життя, яких дотримувалися самі. Коли молодому князеві Ігорю з роду Рюриковичів прийшов час вибирати наречену, жодна з київських не прийшлася йому до серця. До Києва княгиня Ольга приїхала в 903 році. Після смерті Ігоря, вбитого древлянами, сильна волею вдова міцно взяла княжу владу у свої руки.
Вона розуміла, що необхідно змінити довільний та безладний спосіб збирання данини, і запровадила перші в Київській Русі «реформи».
Княгиня підтримувала дружні стосунки зі Сходом – Візантією, а згодом налагодила їх і з Заходом. Минав 955 рік. На прикладі Візантії Ольга чітко побачила, як, турбуючись про державне і політичне життя, треба багато уваги приділяти і релігійному життю. У столиці Візантії Ольга приймає Святе Хрещення від Вселенського Патріарха Феофілакта.
У хрещенні Ольга отримала ім’я Олени. Повернувшись додому, зайнялася поширенням віри Христової серед народу Київської держави. Вона збудувала в Києві церкву в ім’я святителя Миколая, у Вітебську (тепер Білорусь) церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці, започаткувала встановлення придорожніх хрестів, які називаються Ольжиними.
На схилі життя Ольга пережила багато скорбот, бо тоді був час останнього розквіту язичництва на київських землях. Боячись антихристиянських настроїв, Ользі навіть священика доводилося тримати біля себе таємно. Померла княгиня у 969 році в Києві.
Над нею було проведено чин християнського поховання. Про місце поховання в літописах нічого не знаходимо. Відомо лише, що після спорудження рівноапостольним князем Володимиром Десятинної церкви, святі мощі княгині Ольги були урочисто перенесені до неї. Подальша їхня доля невідома.
Прилучення Ольги до лику святих відбулося ще в домонгольські часи. Вона була п’ятою (після Бориса, Гліба, Феодосія Печорського, Микити Новгородського) святою. Уже з першої половини XI ст. зображення Ольги з’являються у Візантії й Київській Русі. Фрески Софійського собору в Києві були добре знані на Русі та в інших країнах. Портрети княгині у вигляді ікон прикрашали житла багатьох людей Русі.
Підготувала Аліна Зай
Коментарі