«Жити в Парижі – це обожнювати красу і закохуватися в жінок»

Уже понад  10 років мешкає і працює в столиці Франції наш земляк, уродженець Нововолинська Анатолій Корнієнко. Містом на Сені він не тільки милується, а й навчився його розуміти.

Зв’язок з Анатолієм увесь час переривався, і чоловікові важко було зрозуміти, як це постійно «зникає» інтернет. У Франції схоже явище – це вже на грані скандалу. 
Та попри наші негаразди все-таки поспілкуватися вдалося, хоч на це пішло доволі багато часу. Та й інформація виявилася досить цікавою й об’ємною.
Анатолій Корнієнко зростав у Нововолинську. Правда, малою батьківщиною вважає Володимир, бо його батьки звідти родом. Батько свого часу влаштувався на шахту, а, оскільки добиратися на роботу автобусом було незручно, запропонував дружині поселитися в Нововолинську. Спочатку жили в будинку барачного типу, а згодом – у  двокімнатній квартирі в «хрущовці». Анатолій – пізня дитина, з’явився на світ в 1972 році. 
- Проте зніженою, примхливою дитиною я не був. Батьки мене не пестили, а навпаки, привчали до самостійності. Батько наче передчував, що рано піде з життя, і спонукав мене займатися спортом, читати книги, й не просто читати, а розмірковувати над ними. Батькова наука мені дуже пригодилася, бо, опинившись за кордоном, я збагнув, що тут перш за все в пошані інтелект, а тоді вже робочі руки, тому що спочатку потрібно придумати, створити схеми, проєкти, а тоді вже будувати, реалізувати. Європейці тому і живуть краще за нас, бо в них на першому місці інтелект. Обдаровані люди. Наш народ більше поважає фізичний труд. Інтелектуали в нас чомусь не дуже у повазі. 
- Як ви потрапили до Франції?
- Завдяки однокласниці. Вона переїхала туди до матері, яка працювала хатньою робітницею. Потім забрала доньку. Коли з’явилися мобільні телефони та електронні пошти, ми почали спілкуватися. Марина зробила мені запрошення, допомогла влаштуватися на роботу. 
- І де ви спочатку працювали?
- У Марселі, вантажником в порту. Там багато працювало іноземців, особливо з арабських країн, колишніх колоній Франції. До речі, Франція – країна емігрантів. Найбільше їх з Африки, Індокитаю та Французької Полінезії. Саме ці емігранти часто провокують конфліктні ситуації. Вони генетично ненавидять французів, вважають їх нащадками колонізаторів, але, як не дивно, саме до Франції їдуть і навчатися, і працювати. Платили в порту непогано, але я почувався кепсько. В Марселі надто спекотно, а я надаю перевагу прохолоді. Тому, заробивши грошей, перебрався до Парижу, де мені знову допомогла Марина. Вона, до речі, вийшла заміж за парижанина. Я влаштувався в телефонну компанію, а згодом мене запросили в комп’ютерну фірму. Це престижна організація, яка займається розробками комп’ютерних ігор. 
- Ви і сім’ю сюди забрали з Нововолинська?
- Так, забрав, і вже давно. Але не з Нововолинська, а з Підволочиська Тернопільської області. Я там одружився і до від’їзду у Францію жив, довідувався тільки до мами. Моя дружина не працює, домогосподарка, а діти навчаються в коледжі.
- Ви змінили громадянство?
- Поки що ні. Готуємося.
- Париж – це для більшості українців казковий сон, майже земний рай. Почуваєтеся щасливим, що живете тут?
- Як вам сказати? Не все так гладенько, як здається. І тут проблем вистачає. Звичайно, місто напрочуд красиве. Кожен район по-своєму неповторний. Повсюди квіти. 
- А яке у вас враження від французів, парижан зокрема?
- Це особлива нація. Знаєте, якби я не народився українцем, хотів би стати французом. По-перше, вони доброзичливі та привітні. У них навіть є афоризм: «Ніщо так не обеззброює ворога, як посмішка». По-друге, цей народ – великі естети. Вони у всьому бачать красу і у всьому її творять. Дуже люблять сенсації, гаряче обговорюють, надзвичайно допитливі. Однак і недисципліновані, люблять перебігати дорогу на червоне світло.
- Давайте поговоримо про французьких жінок. Їх вважають найвродливішими у світі. Ви підтримуєте цю думку?
- Не зовсім. Як на мене, то найвродливіших жінок не існує. Жінки всі вродливі, всі без винятку. Просто у кожного народу, як і в кожного чоловіка, свій еталон вроди. Тут, я думаю, справа в іншому. Француженки не стільки вродливі, як чарівні. Врода і чарівність, можливо, є синонімами, але з різними відтінками. Можна не виділятися особливою вродою, але приваблювати людей чарівністю. 
У Франції працює ціла індустрія: індустрія одягу, косметики, парфумерії. Француженки дуже вишукані. Вони виробляють свій стиль, але люблять частенько змінити імідж: перефарбувати волосся, змінити міні на максі тощо. І ще хочу акцентувати увагу на тому, що у Франції віками склалася справжня школа виховання жінки. Дівчинку з малих літ готують стати жінкою. Її вчать подобатися. В цьому полягає завдання матері. Звичайно, наші українські матері теж вчать доньок, але в основному увагу звертають на приготування їжі, прання, вишивання, в’язання тощо. Це необхідно, Я не сперечаюсь, особливо щодо кулінарії. Французи – великі гурмани. Не забуваймо, що саме Франція є батьківщиною багатьох страв, наприклад, різноманітних соусів, суфле, маринадів, славнозвісного олів’є. Та й відоме прислів’я про те, що шлях до серця чоловіка лежить через його шлунок, теж, по-моєму, належить французам. Отож француженки люблять і вміють смачно готувати. Але на першому місці у подружньому житті вони ставлять інтимні відносини. І, виявляється, це не жарт, а досить серйозно. Один мій знайомий каже, що жінка народжується саме в інтимі й тоді з неї буде і хороша господиня, і чудова мати, а не навпаки. 
- Мабуть, наші жінки з вами не погодяться. В нас навіть не прийнято це обговорювати.
- Це ви мені кажете? І в цьому, напевно, драма багатьох наших жінок. Винне і наше суспільство. Воно настільки завалило наших жінок справами, що їм ніколи думати про щось інше. 
- Але ж Франція передує в Європі і за розлученнями?
- Вибачте, але я не психолог. Причини розлучень є різні, і люди розлучаються по всьому світу.
- Залишимо в спокої французьких жінок і займемося чоловіками, які відомі не лише як гурмани, а і як найгалантніші чоловіки в світі.
- Ще додам, що і великі поціновувачі жіночої вроди. Справжній француз закохується все життя. Звичайно, це різні поняття закоханості. Літній француз кохає свою сивочолу дружину, але і з ніжністю поглядає на гарненьку служницю. Така у них вдача. Галантність – це вже у крові французьких чоловіків. Це частина їхнього етичного виховання. Правда, французи лінивіші й  більш флегматичні, ніж їхні жінки. Жіноцтво у Франції запальне, непосидюче, пристрасне. Не забувайте, що в них тече кров мадам де Помпадур, Катерини Медичі, Маргарити Наваррської, Марії Стюарт, яка також була француженкою. Ще хочу сказати, що елегантні французи останнім часом повніють. Все-таки впливає і надто захімізована їжа, і порушена екологія.
- Ви вже чимало літ живете у французькій столиці. Напевно, часто зустрічаєте наших земляків, представників діаспори. Що б ви хотіли побажати нашим людям, які мріють про Європу?
- Ну, передусім я бажаю, щоб Україна стала дійсно розвиненою європейською державою. Наша земля нічим не гірша за Францію. Ми маємо свою Ніццу – Одесу, свою Рів’єру – Крим, свої Альпи – Карпати. Але ще потрібно змінити свій менталітет і психологію. Повірте, саме з цього я почав, коли приїхав жити у Францію. Спочатку я почувався диваком і таким здавався іншим. Коли мене запрошували в гості, я відмовлявся від вечері, а потім, голодний, як вовк, вражено дивився на пляшку бренді та апельсини, якими мене частували. Вже потім я зрозумів, що їсти так, щоб напхати шлунок, потрібно вдома, а в гостях – спілкуватися. Чому це хтось має витрачати гроші на те, щоб тебе нагодувати? Ми ж витрачаємо на прийом гостей майже всі свої статки, а потім думаємо, як звести кінці з кінцями. 
Щодо українців, то у Франції їх не так часто зустрінеш. Країна дорога. Не у всіх є кошти на робочу візу. Та й запити на українську робочу силу тут незначні.
- І все ж ви живете в Парижі. Полюбили це місто?
- Париж чимось схожий на Київ. Але якщо в Києві я зажди відчував себе в полоні нашої історії, то жити в Парижі – це обожнювати красу і закохуватися в жінок. Інакше неможливо. У нас в Україні такі речі виглядають значно скромнішими. Але це так, трішки жарту.
Антоніна Булавіна 
 

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: