Життя у місті має бути комфортним. Де людина мешкає, де працює, там має і відпочивати

Андрій Гнатюк на фоні нової урбаністичної інфраструктури.

Андрій Гнатюк на фоні нової урбаністичної інфраструктури.

Коронавірус вибив нас із звичного ритму. Окрім небезпеки, ми всі відчули: щось потрібно змінити, і в першу чергу в середовищі, в якому живемо. Саме про це велася розмова з Андрієм Гнатюком, відомим у місті архітектором та дизайнером.

Передусім вияснимо, що означає слово «урбаністика». Дехто відразу скаже, що це міське життя і матиме рацію, але неповну. За дослідженнями вчених слово «урбан» є стародавньо – германського, зокрема, скандинавського походження. Ще древні вікінги називали урбанами великі поселення, які значно відрізнялися від родово-общинних . В урбанізованих поселеннях велась активна торгівля, діяли розважальні забудови тощо.
Пізніше, коли германська мова поширилася Європою, і виникло слово «урбанізація», тобто міський спосіб життя.
- Я б сказав, що урбаністика – це ціла філософія, філософія життя в місті, – розпочав розмову з кореспонденткою Андрій Гнатюк. – Нас сьогодні спіткала пандемія, і ми побачили, що основним вогнищем зараження став міський транспорт та приміщення торгових центрів, кінотеатрів і ресторанів. Виникла необхідність різко зменшити кількість людей у транспорті. А тому нині ставиться питання про те, щоб забезпечити кожного міського жителя індивідуальним, доступним і комфортним для нього видом транспорту. Це може бути велосипед, електросамокат, сігвей, тощо. Однак ми зіткнулися з проблемою, що у нашому місті відсутня інфраструктура для користування велозасобами. Мають бути окремі доріжки чи виділені смуги руху, велопарковки, безпечні переїзди перехресть.
- Пан Гнатюк ознайомив з деякими солідними змінами в інфраструктурі сучасних європейських міст. У Європі вже давно у пріорітеті пішохід, та власники велосипедів чи електричних самокатів, людей заохочують користуватися таким видом транспорту. Переглядаються всі норми послуг: магазини, готелі, бари тощо. Змінюється і планування вулиць. Проїзні частини стають вужчими задля того, аби розширити територію тротуарів для пішоходів, та велодоріжок.
Все це прописано у перспективних планах по містобудуванню. Вже і в деяких наших великих містах при міських радах створені відділи урбаністики. Так у Львові навіть було запрошено німецького консультанта-урбаніста.
Та все ж для багатьох з нас, мабуть, те, що є реальним для інших, видається напів фантастичним. Ну, хіба ми можемо уявити, що, поспішаючи на роботу під шатром платанів та каштанів, можемо легко вальсувати на роликах і одночасно бути у безпеці та відпочивати. Чи можемо уявити, що під під’їздами не скупчуються автомобілі, із-за яких до будинку не може під’їхати навіть «швидка», а вільно виходимо на алею, вдихаємо аромат квітів, у той час, як приватні авто паркуються з іншої сторони будинку, де є окремий під’їзд. Але це реальність, правда, поки що не в нас.

Може бути і як є зараз: пан Андрій пропонує зробити облаштувати зручну  зону на вул. Ковельській, щоб люди, коли чекають своєї черги до банку, могли посидіти і відпочити.

Може бути і як є зараз: пан Андрій пропонує облаштувати зручну зону на вул. Ковельській, щоб люди, коли чекають своєї черги до банку, могли посидіти і відпочити.

- Нашому місту потрібно адаптуватися до вимог сьогоднішнього життя, - продовжує свою думку пан Андрій. – Люди повинні пристосовуватись до малометражного транспорту. Вони переконаються, що виграють і в часі, і в комфорті, це екологічно і, головне, безпечно. Адже ми вже розуміємо, що коронавірус буде з нами довго, будуть нові спалахи, а тому зміни необхідні. У нас широкі дороги, ще мало озеленені. А зелені коридори мають дуже велике значення.
- Проблемою номер один у світі є сучасні системи опалення та кондиціонування для приміщень. Робота їх побудована так, що спричинює розповсюдженню інфекції. В Європі вже фактично і в магазинах, і в лікарнях, і в установах не користуються дверними ручками. Майже всюди автоматичні двері, завдяки яким людина вільно входить у приміщення, нічого не торкаючись руками. Розробляються системи, які позбавляють людей зайвої метушні в установах. До прикладу у Львові з цього року, аби оплатити проїзд у міському транспорті, зайшовши до трамвая чи тролейбуса, необхідно увімкнути Bluetooth та мобільні дані. Програма EasyWallet UA зчитає датчики трамвая чи тролейбуса і запропонує оплатити проїзд. Ця система розпізнає людину у ЦНАПі та лікувальних установах, бібліотеці , щойно людина переступить поріг, як вона отримує консультацію, куди і як їй потрібно пройти. Це дає можливість пришвидшити процес реєстрації, та уникнути зайвого скупчення людей. Ось чому і ми маємо прагнути до таких інфраструктурних умов.
- Філософія урбаністики полягає в тому, що там, де людина мешкає, де працює, там вона і відпочиває. Значним досягненням нашого міста є те, що маємо чудові парки. Але їх потрібно берегти і зробити тематично і стилістично різними і цікавішими. При реконструкціях на міських вулицях, робити їх зручними і безпечними для життя, де автомобіліст, велосипедист і пішохід будуть відчувати себе комфортно. Слід вже передбачити, що майбутнє у містах за індивідуальним електротранспортом, продумати і збільшити місця стоянок для їх підзарядки.
У ХХІ столітті міста змінюються швидко. Неефективна урбаністика створює проблеми всім містянам. Основний принцип нових трендів сучасного проектування міст – ідея про те, що міські вулиці є громадським простором і являють собою дещо більше, ніж просто місце для руху транспорту.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>