Уже майже шість років у Володимирі-Волинському діє благодійний фонд, про який знає не кожен. Але подібного роду організації – концентрат надії і можливого найбільшого щастя людини – одужання від страшної хвороби.
Один із засновників благодійного фонду, Володимир Мельничук, розповідає, як у 2012 році організація робила перші кроки. Під час реєстрації вона отримала статус обласної, хоча спочатку засновники мали намір вийти на рівень міжнародної організації. «Та для такої цілі потрібен мінімум один представник закордоном, а в нас такого не було, - розповідає Володимир. – А для статусу всеукраїнської організації треба мати представників в регіонах України, тому ми отримали статус обласної. Усього нас троє: керівник і члени благодійного фонду. Так, засновниками «Серця ангела» є сам Володимир, його брат Віктор і їхня мама Наталія Федорівна. Та найбільше благодійна діяльність захопила саме Володимира, який загалом займається виробництвом меблів із масиву деревини. Він зізнається, що не може жити інакше, адже сам зіштовхнувся з нещастям – багато років хворів його батько.
До речі, статус обласної організації не обмежує діяльності фонду, переконує Володимир Мельничук. «Закон дозволяє благодійній організації самій визначати коло і осередок своєї роботи», - стверджує чоловік. Добрі справи фонду почалися із купівлі дитячих меблів для Володимир-Волинської школи-інтернату. Потім допомога від фонду надходила до Володимир-Волинського ТМО у вигляді інвалідних візків, ліків, до Маневицького ФАПу, а Устилузькій лікарні організація подарувала глюкометр. Та Володимир каже, що був захоплений благодійністю і до моменту офіційної реєстрації БФ «Серце ангела». «Я намагався допомогти одній хворій дівчинці з Черкас, розповсюджуючи інформацію про збір коштів у волинських газетах», - каже він. А ще розповідає про француза Гі Арні, який приїздив до Володимира із гуманітарною допомогою для нашої лікарні. Цей випадок, безумовно, закарбувався в пам’яті доброчинця.
Багаторічний досвід, пов’язаний із милосердям, навчив Володимира відрізняти шахраїв від справжніх нужденних. «Я знаю точно, що коли справді хочуть врятувати близьку людину, то приймають будь-яку допомогу, не тільки фінансову, але й речами чи у вигляді волонтерства – розповсюджувати прохання про допомогу», - каже Володимир. Він бачив на життєвому шляху безліч випадків обману, про які боляче розповідати. «Буває таке, що батьки збирають кошти на лікування хворої дитини, а потім ця сума просто зникає. У цій сфері часто трапляються дуже неприємні випадки. Це очевидно, бо крутяться великі гроші», - підсумовує Володимир. Засновник благодійного фонду «Серце ангела» радить ретельно перевіряти людей, яким ви вирішили надати фінансову допомогу у важкій ситуації, але й не відмовлятися від доброї справи зовсім.
Наразі фонд займається доставкою медикаментів закордонного виробництва. Для себе благодійник визначив, що передусім спрямує діяльність організації у загальне русло: «Я віддаю перевагу закуповуванню медичного обладнання і ліків, а не допомагати одноосібно. Хоча останній варіант також не виключаю. Просто мені видається, що краще допомогти відразу всім. Більшість благодійний фондів тримають курс на збір коштів на лікування конкретних людей, але не забуваймо про старе обладнання у наших лікарнях. Або його відсутність. Така ж ситуація з ліками. Ціни на ліки в Україні і Європі відрізняються і явно не в нашу користь. Тим паче, є безліч дешевших аналогів, але не всі можуть одразу зорієнтуватися в цьому питанні. Особливо недоступними через високу ціну для українців є онколіки», - каже Володимир Мельничук.
-Наше суспільство ще не готове до благодійності. Певною мірою в цьому винні шахраї – люди просто перестали довіряти. А ще благодійність в Україні… невигідна. Треба мати серйозну внутрішню потребу допомагати людям, якщо справді займаєшся милосердною справою в нашій державі. Річ у тім, що в багатьох розвинених країнах світу благодійна діяльність прирівнюється до сплати податків. Таким чином, уряд розвиває соціальну сферу з допомогою недержавних секторів. Наприклад, приватний підприємець може обрати, що йому краще зробити: сплатити податки чи поїхати з подарунками у будинок пристарілих. Спостерігаю, що чим вищий рівень життя у країні, тим більше рівності між благодійністю і сплатою податку. У Ліхтенштейні між ними цілковита рівність. У нас держава абсолютно не заохочує існування благодійності, компенсуючи лише 3-4% від суми пожертви в якості збору податків.
***
Починаючи з 2003 року 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем онкохворої дитини. Сумну дату ввели для того, щоб суспільство не забувало про проблему, з якою зіштовхнулися такі діти і їхні батьки, про боротьбу життя і смерті. Волинський обласний благодійний фонд «Серце ангела» до Міжнародного дня онкохворої дитини запустив проект з купівлі відповідних медикаментів до Волинського ТМО, що в Луцьку. Про результати цієї благородної місії Володимир Мельничук обіцяє повідомити читачів газети «Місто вечірнє». Охочі приєднатися до допомоги онкохворим дітям та їхнім батькам можуть перерахувати кошти на картку:
Рахунок 26000500055241
Код 38042047
МФО банку 300614 в ПАТ «Креді-Агріколь», м. Київ
Аліна Зай, м.Володимир-Волинський
Коментарі