8 травня Україна вперше офіційно відзначала День пам’яті і примирення, розпочавши нову традицію святкування в європейському дусі під гаслом «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».
З нагоди перемоги над нацизмом у Європі та завершення Другої світової війни на центральній площі Героїв у місті Володимирі-Волинському зібралися представники міської та районної влади, духовенство, ветерани Другої світової війни та небайдужі мешканці міста й району, щоб вшанувати пам’ять усіх тих, хто віддав свої життя за мирне майбутнє Батьківщини. Також відбулася панахида за загиблими та урочисте покладання квітів до обеліска Слави і стели пам’яті.
Прикро, що навіть у такий складний і відповідальний час вкотре не змогли порозумітися між собою представники різних церковних конфесій. Зокрема священики Московського патріархату відмовилися служити спільну панахиду зі священиками Київського патріархату, Української греко-католицької та католицької церков.
Прийшовши на годину раніше та не дочекавшись ні представників влади, ні ветеранів, священики Московського патріархату відслужили персональну панахиду, після чого звільнили місце для представників інших конфесій, але до спільної заупокійної молитви не приєдналися.
Натомість священики Київського патріархату, Української греко-католицької та католицької церков українською, польською та латинською мовами молилися за радянських воїнів, вояків УПА, січових стрільців, героїв Небесної сотні, загиблих на Майдані та у нинішній війні на сході України.
-Подивімося по сьогоднішньому дню: ніби одна держава, одні люди, але у дні примирення ми чомусь не можемо дійти згоди. Церква, яка благословляє вбивати наших синів, рідних, навіть сьогодні не змогла разом з нами провести спільну молитву. Але віримо, що і це пройде і буде в Україні єдина помісна Церква, і буде благословення, - сказав Володимирський міський декан Юрій Пилипець.
Підтримати володимирчан у ці святкові дні прибув у складі делегації депутат німецького міста Цвікау Карл-Ернст Мюллер. З його слів стало відомо, що німець вперше приїхав на нашу землю 10 років тому, для того щоб відшукати могилу загиблого солдата, рідного дядька, на честь якого і був названий.
-Я прошу у вас пробачення за те, що зробили наші батьки, за те, що постраждали люди. Ми хочемо жити в мирі, і я також хочу зробити свій невеличкий внесок у це. Тільки любов і дружні стосунки можуть завершити війну, - сказав племінник німецького солдата Карл-Ернст Мюллер під час свого звернення до присутніх.
Аліна Джарига, м.Володимир-Волинський
Коментарі