«Працюючи з дітьми, я не відчуваю свого віку»

Каже тренер з легкої атлетики Михайло Захарченко, який півстоліття виховує майбутніх олімпійців.
Ще у давні часи в людини виникла необхідність швидко бігати, стрибати задля того, аби долати різні випробування, адже від загартування і стійкості перед силами природи залежала мисливська удача, а отже, саме життя. Вдосконалення природних рухів стало завданням такого виду спорту як легка атлетика. Заняття цим видом спорту сприяють фізичному розвитку, зміцненню здоров’я.
Уже понад 50 років у нашому місті невтомно працює відомий тренер, десятиборець з легкої атлетики Михайло Павлович Захарченко. Родом він із Черкащини, із славного міста Чигирина. Ще у студентські роки випадок привів Михайла Захарченка до Володимира-Волинського, де тільки розпочинала роботу дитяча спортивна школа. А волинська земля, багата лісами, річками і озерами, привабила Михайла Павловича як завзятого рибалку та мисливця. Тому по закінченню Черкаського інституту він, не роздумуючи, попросив направлення у наше місто. Трудову біографію розпочав тренером секції легкої атлетики. «Королева спорту», як називають легку атлетику, має девіз «Швидше, вище, сильніше». Вона становила основу спортивної програми перших Олімпійських ігор.
За свою тренерську діяльність Михайло Захарченко підготував не один десяток видатних атлетів. Десятиборці – чемпіон Олімпійських ігор Володимир Ячменьов, члени збірної України Віталій Кучман та Віталій Бородін – не раз захищали спортивну честь нашої держави на змаганнях різного рівня. Серед молодшого покоління – майстер спорту Вадим Кравчук та кандидат у майстри спорту Анастасія Матвіюк. Успішним учнем тренера був і діючий директор спортивної школи Олексій Зінкевич, який з глибокою вдячністю та повагою ставиться до наставника.
У жовтні Михайлу Павловичу виповнилося 80 років, але він продовжує працювати тренером секції, зокрема відшліфовує у вихованців стрибки у висоту з розбігу. Це дисципліна з опрацювання вертикальних стрибків технічних видів. Складова стрибка – розбіг, підготовка до відштовхування, відштовхування, перехід через планку і приземлення. Це олімпійська дисципліна для чоловіків з 1896 року, а для жінок – з 1928. Вимога до спортсмена – стрибучість і координація рухів. Для підготовки спортсменів Михайло Павлович використовує різні методи і знаряддя, більшість з яких він розробив самостійно. На занятті тренер приділяє увагу кожному учневі. Має він і свої секрети здоров’я: жодної шкідливої звички, спортивний досвід, віджимання штанги, а тому в житті жодного разу не хворів на застуду. Наставник бере участь у змаганнях, де його сьогоднішні вихованці демонструють високий рівень підготовки. Серед кращих спортсменів старшої групи Андрій Куліш (НВК №3), Віталій Панасюк (ЗОШ №2), Андрій Поліщук (ЗОШ №1).
Звичайно, не обходиться і без проблем, серед яких найбільшою є набір молодих. Тренер ставить перед собою завдання підготувати спортсмена високого рівня, а на це потрібен не один рік наполегливої праці. Тут має бути тісний контакт між тренером ДЮСШ і вчителями фізичного виховання шкіл. Хто, як не шкільний вчитель фізкультури має розгледіти майбутнього чемпіона і вчасно направити його до тренера? Всі вправи, за якими відбираються учні, входять у навчальну програму з фізичного виховання. Ці вправи дуже прості: біг на 30 метрів та стрибок у довжину з місця. Михайло Павлович відзначає небайдуже ставлення до становлення майбутніх олімпійців учителів фізичного виховання 1-ої та 2-ої міських шкіл Андрія Кузьмича та Валентини Пуш.
Тренер Захарченко не відчуває свого віку, бо його життя – це учні. Від усієї душі зичимо Вам успіхів у роботі, а вашим вихованцям – високих спортивних досягнень, дорогий Михайле Павловичу!
Ніна Березіна, студент факультету журналістики Університету ІІІ віку

Розділ новин: 

Коментарі