ГРА В ІНТЕРНЕТІ ВБИВАЄ НАШИХ ДІТЕЙ

Після першої хвилі ознайомлення українців зі славнозвісною грою в Інтернеті часто можна побачити жартівливі відгуки, а іноді навіть із використанням чорного гумору на цю гру смерті. В одному із прикладів з куратором гри «Синій кит» порівнюють Михайла Грушевського, який відправив студентів на бій під Крутами. Як каже команда студії «Квартал 95»: «Сміємось – значить, не здаємось».
Проте з кожним днем кількість жертв зростає шаленими темпами, що не може не бентежити. Ви вже мали нагоду прочитати листування з одним із кураторів гри в минулому номері газети. Під час листування зробили висновок: жодна людина зі здоровим глуздом не піддасться впливу адміністраторів «Синього кита», а навпаки – посміється з нього.
У ході нашого розслідування так званого «куратора» було загнано в глухий кут, із якого він сам не знайшов виходу. Куратор зізнався, що не розуміє, як із нами діяти. Для різнобічності експерименту ми зв’язалися з іншим адміністратором. Він попросив надіслати йому своє інтимне фото, аби заслуговувати на його довіру. Люди використовують цю гру в різноманітних цілях, навіть у таких.
Аби повністю вникнути в суть гри та її наслідки, довелось опрацювати масу інформації в Інтернеті та поспілкуватися з чималою кількістю людей. Розпочнемо з найменших. Було опитано учнів 5-В класу ЗОШ №2. Діти 10-11 років уже розуміють, що це за гра і які наслідки вона має. Вони самостійно ознайомилися із суттю та правилами гри, переглядаючи відео в «Ютубі». Школярі навіть запитували, як діяти, коли їм напише куратор. Ми сформували декілька загальних правил:
1.Негайно повідомити про це батькам. В жодному разі не треба боятися це зробити.
2.Заблокувати людину, яка пропонує вам “пограти”.
3.Розповісти про це якомога більшій кількості друзів та знайомих, аби уникнути таких ситуацій з іншими людьми.
4.Якщо трапилася ситуація, що куратор гри починає вам погрожувати, негайно звертайтесь у поліцію.
Одна дівчинка навіть сказала: «Я люблю своє життя і взагалі не розумію, для чого грати у цю гру».
Що стосується трохи старших, то в одному з луцьких ліцеїв було виявлено трьох підлітків із глибокими ранами на руках та вирізаними китами. Після цього в ліцеї почалася посилена перевірка рук та інших частин тіла, на яких зазвичай роблять порізи. На ніч у ліцеїстів стали збирати мобільні телефони, аби вони не отримували завдань у 4:20.
Учениця 11-Б класу ЗОШ №3 Тамара Солтис зауважує: «Синій кит» — це не гра. Це зворотній відлік часу. Життя ніколи не буває простим, але покінчити із собою у такий жахливий спосіб — безглуздо. Коли ти вже впадаєш у відчай, який сенс погіршувати ситуацію та виконувати жорстокі завдання, створені психами, яким абсолютно байдуже до твоїх проблем. Вони отримують кайф від ідеї, що можуть керувати чужим життям. Невже ти хочеш потурати подібному злу? Чому б не спробувати пограти у гру, завданням якої було б насолоджуватися кожним днем, допомагати іншим, пробувати щось нове, вивчати, досліджувати... Так, це важче. Така гра — зовсім новий рівень».
Результат опитування найстарших учасників виявився приголомшуючим. При перевірці спільнот було знайдено 19-річного Владислава, який усе ж піддався впливу гри. Він із задоволенням виконує завдання, які йому пропонує куратор. Хлопець переконаний, що біль – це задоволення, і деякою мірою це стало його новим сенсом життя та способом самовираження. Зараз хлопець знаходиться під посиленим наглядом друзів, із якими ми зв’язалися для його безпеки.
У всіх навчальних закладах нашого міста контролюють учнів та студентів, аби вони не стали жертвами гри смерті.
На замітку батькам
Проводьте більше часу зі своїми дітьми. Обговорюйте з ними найстрашніші теми, аби вони були в курсі всіх подій, знали, як діяти, та довіряли насамперед своїм мамі й татові. Навчіть їх насолоджуватися життям і покажіть на власному прикладі, як потрібно любити те, що ми вже маємо. Це насправді дуже важливо у будь-якому віці.
Ксеня Лучко

Розділ новин: 

Коментарі