Жовтневе: ініціатива військових перемогла містичні таємниці урочища Ревінь

Фото 5Мешканці населеного пункту одностайно вирішили не змінювати його сучасну назву. Чому?
Село Жовтневе для жителів Володимирщини весь час асоціюється з військовим аеродромом, з невеликим військовим містечком та ще, мабуть, з лісом, який тулиться до селянських садиб з північної сторони. Та історія села свідчить, що з давніх часів тут жили хлібороби, які лише в грізні часи перетворювалися на воїнів. І носило село назву Могильне. З однієї сторони віяло від цієї назви тлілим трунком смерті, з другої – мало хто замислювався над тим, чому ж село так називалося. А, виявляється, в лісах біля Жовтневого приспала свої таємниці сама історія.
- Наше село досліджене відомим істориком, професором Михайлом Цинкаловським, – розповідає вчитель географії Жовтневської школи Раїса Сьомка. – Він залишив дані про те, що поблизу села відбулась дуже страшна битва між руськими воїнами і монголо-татарським військом. Після неї в урочищі, яке назвали Ревенем, залишилося 15 могил-курганів. Саме вони і дали назву населеному пункту. Також в 1646 році в селі був заснований жіночий монастир, який за переказами збудував київський воєвода Адам Кисіль в честь своєї матері Федори. В 1670 році цей монастир припинив свою діяльність. Тепер на його місці лише плита, яка густо заросла травою.
Фото 1Осіли Ревені і кургани. Нині для пересічного любителя лісових прогулянок це звичайні горбочки, на яких виросли могутні дерева. З 15 курганів збереглося тільки сім. Однак з покоління в покоління передаються містичні легенди по Ревінь. Кажуть, що навіть у наші часи, коли в лісі стали видобувати пісок (а саме його видобуток привів до знищення курганів), він мав червоний колір. «Настільки багато поглинув людської крові», – стверджували старожили. Ходила легенда й про те, що на Ревені монгольський хан залишив золотий шлем. Отож, сміливців покопатися в курганах знайшлося немало. Мешканець села Жовтневе Олександр Хомяк знайшов меча і людський череп. Уяву збуджували і розповіді про те, що ніби на другий день після розкопок земля знову ставала на своє місце, наче її не торкалася людська рука.
Життя тривало, і про Ревінь люди почали забувати. Кургани заростали лісом, розсовувалися, знищувалися. Пам’ять про них залишилася лише в назві села…
- Ще до Другої світової війни поляки розпочали у Могильному будівництво аеродрому. Після війни тут дислокувалася радянська льотна частина, – пригадує уродженець села, підполковник запасу Петро Підгурець. На той час він був підлітком, але історію, яку розповів, почув від дядька, Олексія Підгурця, теж військового, який служив на аеродромі. – Злітна смуга знаходилась між селами Могильне та Гнійне. Такі назви не влаштовували командування, і військовим пропонувалося змінити назви сіл. Оскільки на мапі Могильне було позначене жовтим кольором, було запропонована назва «Жовтневе». Став біля Гнійного був зафарбований червоною барвою, а тому село перейменували в Красностав.
Фото 2Це було в 1950 році. В селі хазяйнувала золота осінь. Стояв тихий ясний жовтень. А тому і назва місяця відповідала пропозиції, яку підтримали селяни.
Прийшов 2015 рік. Піднесені патріотичні настрої охопили і жителів Жовтневого і декому здалося, що назва села тісно пов’язана з колискою радянською влади – революційним жовтнем. Виникло питання про те, щоб повернути селу історичну назву. З цього приводу 16 листопада в селі відбулися збори.
- Ви навіть не уявляєте, як це схвилювало наших людей, – говорить директор місцевої ЗОШ Євгенія Саганюк . – Невелике приміщення школи ледве вмістило всіх. Ось коли, до речі, відчулася відсутність в селі будинку культури. Добре, що діє школа і при необхідності може перетворитися на приміщення для зборів.
На збори запросили і Петра Підгурця, котрий поділився своїми спогадами і власне його розповідь стала найбільш переконливою в тому, що селяни одностайно підтримали сучасну назву села.
- На мою думку, – продовжує пан Підгурець, – значну роль зіграла ще одна вагома обставина. На території аеродрому знаходився православний цвинтар. Службовці частини вирішили залишити його. Цей збережений цвинтар існує і досі. І цікавий той факт, що за весь час існування аеродрому, ні разу не трапилось катастрофи літака і жоден з льотчиків не загинув.
Фото 3Так, пам’ять людська зберігає багато цікавого з історії рідного краю. тому дуже хочеться, щоб держава повернулася лицем до українських сіл, до їх багатого минулого, щоб в села прийшли науковці, дослідники, а згодом і туристи. На жаль, наші діти сьогодні мало знають про те, на якій землі вони живуть, і тому те, про що дізнаються з розповідей старожилів для місцевої молоді нерідко стає відкриттям.
Кореспондент висловлює щиру подяку вчителям Жовтневської школи Оксані Саганюк та Петру Видихаю, а також учням 9-го класу Андрію Данилюку і Надії Жолнач за допомогу в організації екскурсії в урочище Ревінь.
Антоніна Булавіна с. Жовтневе Володимир-Волинський район

One thought on “Жовтневе: ініціатива військових перемогла містичні таємниці урочища Ревінь

  1. Pingback: Пришлые vs прошлые. Почему буксует декоммунизация | Лофт

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>