Завдяки унікальним методикам, у реабілітаційному центрі хворі встають навіть з інвалідного візка

Тут безкоштовно успішно відновлюють функції рук і ніг, покращують психоемоційний стан і допомагають повернутися до повноцінного життя пацієнтам із синдромами Дауна і Кляйнфельтера, з нічним апное, хворобами хребта, різними травмами та багатьма іншими недугами.

реаб центр (6)

Недаремно ж завідувач реабілітаційного центру лікар–нефролог та лікар сімейної медицини Ігор Матвійчук вважає все це справжнісіньким чудом і Божою милістю, якими їх щедро обділяє, завдяки щоденній щирій молитві, Господь, посилаючи добрих, небайдужих до чужої біди людей. За його словами, християнський центр, який знаходиться на другому поверсі хірургічного корпусу Нововолинської ЦМЛ, є єдиним таким закладом в Україні і існує вже 16 років. Опікується ним Церква Святої Трійці (просвітер – Володимир Грицак). Зазвичай тут проходили реабілітацію й отримували медичні послуги люди з інвалідністю. Тепер же сюди приходять за здоров’ям й інші пацієнти із усіх відділень лікарні, в тому числі й учасники бойових дій, не лише з шахтарського міста, а й із багатьох навколишніх сіл. Та сталося так, що за останні два роки через невисоку зарплату у закладі майже не залишилося ні лікарів, ні медсестер, і постало питання про його закриття. От тоді просвітер і запропонував Ігорю Матвійчука, який, працюючи у сусідньому відділенні гемодіалізу, 12 років опікувався також і пацієнтами Центру, стати його керівником. Обдумавши цю пропозицію, Ігор Геннадійович погодився за умови, що він сам підбере медперсонал і йому буде надана можливість самостійно визначитися з основним напрямком і методикою роботи Центру, а саме – механотерапією, ерготерапією, СІПАП-терапією та лікувальною фізкультурою, які реально допомагатимуть пацієнтам відчути себе повноцінними людьми.

СІПАП-терапія продовжує життя хворого на 8-18 років

реаб2 (2)

- СІПАП терапія – це штучна вентиляція легень постійним позитивним тиском при нічному апное (у хворого неодноразово зупиняється дихання уві сні) за допомогою СІПАП-апарату (своєрідний компресор із правильно підібраним режимом подачі тиску для кожного хворого), – пояснює лікар незрозумілий термін. – За підрахунками вчених, нічним апное, яке зазвичай призводить до ожиріння, хропіння, депресії, гіпертонії, безсоння, імпотенції, цукрового діабету, захворювань сердечно–судинної системи, а іноді і до раптової смерті, страждає 30 відсотків дорослих людей. Апное – дуже підступна хвороба, яка не обирає собі жертв за віком, збільшуючи ризик раптової коронарної смерті на 50 відсотків, інсульту – на 60, інфаркту міокарда – на 30. Причому, зупинка дихання на 40 секунд у хворого може відбуватися до 500 разів за ніч. У ці моменти відбувається знекиснення організму, пульс уповільнюється. Коли ж дихання відновлюється, серцебиття в людини шалено прискорюється, намагаючись компенсувати затримки. Сплячий робить гучний вдих, ніби випірнувши з води після довгого занурення. Саме в такі моменти пікового навантаження на організм і трапляються випадки раптової смерті уві сні: обривається тромб, що призводить до інсульту чи інфаркту. А, як показали дослідження Каліфорнійського університету сну, використання СІПАП-терапії продовжує тривалість життя пацієнта в середньому на 8-18 років. Призначається таке лікування на термін від кількох місяців до року, а в окремих випадках – і до кінця життя. Та перед тим необхідно провести тестування хворого в нічний час. Для діагностики достатньо однієї ночі. На пацієнта одягається маска, підключена до апарата, який фіксує його тиск і пульс. Результат можна отримати вже вранці за допомогою спеціального програмного забезпечення. На сьогодні у нас декілька таких апаратів і до сотні різних масок, – зауважує завідувач, демонструючи роботу приладу.
До речі, з Ігорем Матвійчуком ми знайомі ще відтоді, коли після закінчення Тернопільського національного медичного університету він став працювати лікарем невідкладної допомоги. І вже тоді, не раз буваючи гостем нашої редакції, він міг годинами розповідати про новітні методи лікування тієї чи іншої недуги, про сучасне медичне обладнання, яке допомагає медикам рятувати людське життя.

«Господь почув наші щирі молитви і допоміг отримати чудо-тренажери»

зображення_viber_2019-10-16_15-50-06

Перебуваючи на стажуванні у реабілітаційному центрі «Агапе» в селі Боратин, Ігор Геннадійович побачив там вертикалізатор – універсальний пристрій, який комплексно допомагає пацієнту у процесі реабілітації і застосовується для лікування хворих із обмеженою руховою активністю внаслідок черепно-мозкових чи спінальних травм, хвороб нервової чи опорно-рухової системи, ДЦП. Тому й не дивно, що ставши завідувачем реабілітаційного центру, він дуже хотів мати такий тренажер у себе. Але коштував він 30 тисяч гривень, а таких грошей у нього не було.
- Та наш водій Анатолій Бензель – справжнісінький майстер, має золоті руки, який, мабуть, і атомну бомбу зібрав би, якби мав усе необхідне. Якось підходить до мене й каже: «Хіба ми самі не в силі зробити той вертикалізатор? Ти мені розкажи й покажи, що та як, і я його зроблю». Я йому показав малюнок, розповів, що за допомогою такого тренажера людина з хворими ногами вчиться ходити. І він це зробив! Це було реально круто! Ще один наш чудесний помічник, яким нас нагородив Господь за щоранкові молитви (кожен ранок у Центрі починається з молитви) – це мотомед.
За словами мого співрозмовника, цей тренажер допомагає відновленню функцій опороно-рухового апарату у пацієнтів із обмеженими фізичними можливостями, доповнюючи фізіо- ерго- і спортивну терапію. Розробляти нерухомі суглоби на ньому можна як сидячи, так і лежачи, а також і перебуваючи в інвалідному візку. Ігор Матвійчук побачив на власні очі цей пристрій, працюючи нетривалий час у клініці «Здорова сім’я». І відразу ж загорівся бажанням мати його у себе. Та коштує мотомед 7 тисяч доларів, а для Центру, який існує за рахунок пожертвувань небайдужих людей – це просто астрономічна сума.
Та, видно, Господь почув наші щирі молитви, – продовжує розповідь лікар, – бо одного дня, повернувшись із поїздки, до мене прийшов наш «домашній конструктор» і раціоналізатор Анатолій Бензель і розповів про те, що його знайомий, який часто їздить у Польщу , запропонував йому якийсь незрозумілий пристрій, яких у нього, як виявилося, було аж два. З’ясувалося, що це й були ті самі мотопеди! Застосування цих пристроїв і є та сама механотерапія – одна з базових форм лікувальної фізкультури, яка сприяє відновленню рухливості і амплітуди руху в суглобах, полегшенню рухів і збільшенню сили м’язів, підвищенню спеціальної та загальної фізичної працездатності, збільшенню вентиляції легень, а також поліпшенню психо- емоційного стану та основних фізичних якостей хворих.

«Через два тижні тренувань на мотомеді Коля став на ноги»

72254612_524396774991546_1206859722544644096_n

Щоб не бути голослівним, розповім про такий випадок. Десь трохи більше двох тижнів тому до нас привезли хлопчину з Дігтева – Миколу Кравчука. Виховують його дідусь і бабуся. Все життя Миколи пройшло в інвалідному візку, оскільки народився він із синдромом Кляйнфельтера (одна з найбільш поширених уроджених генетичних аномалій яка характеризується наявністю у хлопчиків жіночих Х-хромосом, в результаті чого порушується їхнє статеве дозрівання і настає безпліддя). Якщо говорити простими словами, то така людина – і не чоловік, і не жінка. Діагностувати таку патологію в новонароджених неможливо, оскільки у хлопчиків відразу ж після народження немає жодних характерних ознак недуги. Це більше проявляється у підлітковому віці. Крім цього, у Миколи – ще й ДЦП і не згиналися коліна. Ми за допомогою альпіністського спорядження, вертикалізатора і мотомеда поставили його на ноги, і Коля пішов. Таким же чином ми допомогаємо справитися з недугою й Колі Рибіцькому, Владу Баришеву та багатьом іншим пацієнтам із ДЦП та хворобами ніг та рук.

Є в реабілітаційному центрі й багато інших тренажерів і пристроїв, а також куточок ерготерапії, схожий на маленьку однокімнатну квартирку, де є все необхідне для того, щоб хворий міг навчитися самостійно жити: мити посуд, включити і виключити світло, відкрити і закрити кран, – словом у се, що необхідно робити людині у повсякденному побуті. Не всі здорові так уміють радіти життю, як пацієнт, який сам зумів включити в розетку електроприлад, відімкнути двері тощо. Обслуговують реабілітаційний центр, окрім завідувача, медсестра, дві масажистки, логопед та водій. Ранок тут починається зі спільної молитві, а коли закінчуються процедури, пацієнти разом із персоналом збираються у куточку відпочинку, де люблять послухати гру на гітарі у виконання Ігоря Геннадійовича.
- Якщо потрібно, ми викликаємо сюди для огляду і консультації інших лікарів: хірургів, травматологів, невропатологів, завідувачів відділень, і ще не було жодного випадку, щоб хтось із них відмовився, – зауважує керівник Центру, який через день чергує у відділенні гемодіалізу і виконує деяку технічну роботу. – Ми також співпрацюємо зі своїми колегами з «Агапе». А усі необхідні процедури у Центрі проводимо безкоштовно.
У кожного з наших пацієнтів – своя трагічна історія, адже всі нещасні люди, нещасні по-своєму. Але наш заклад сповнений любов`ю до людей та турботою. Це надихає і змушує рухатися далі. Це свята справа. Це треба любити, мати в серці порив творити добро і бути милосердними, як навчає нас Господь.

2 thoughts on “Завдяки унікальним методикам, у реабілітаційному центрі хворі встають навіть з інвалідного візка

  1. Валерій

    Цей лікар під безкоштовними послугами продає обладнання для сну. Це обладнання напевно прийшло як благодійна допомога, а він пропонує за гроші.

    Reply
  2. Валерій

    Також цей центр ні за що не відповідає. Ніяких документів і виписок про пророблену роботу не видають. Взагалі дивно, що люди там працюють, отримують зарплату а ніякого підтвердження про даний заклад немає. Як ними податкова і СБУ ще не зайнялась. Вони вгробили мого знайомого. А як дійшло діло до документів, то нічого в них немає

    Reply

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>