Замість відпочинку – емоційний стрес і повне розчарування

до артекуХто з нас у дитинстві не мріяв про відпочинок у знаменитому на весь світ міжнародному дитячому таборі «Артек». Та посилали туди зазвичай лише обранців Фортуни. Для всіх інших мрії так і залишались мріями.
Табір розташований у передмісті Києва (14-та лінія) на площі 73 га мальовничого лісопарку. Розрахований на 404 місця і має в своєму складі 4 спальні корпуси, лікувально-діагностичне відділення, господарські служби. Раніше тут відпочивали видатні спортсмени, Герої Радянського Союзу, відомі літератори, артисти, побував перший космонавт Юрій Гагарін, потім -урядовці, депутати ВР та інші можновладці. Нині там відпочиває близько тисячі дітей пільгових категорій (діти–сироти, позбавлені батьківського піклування, із малозабезпечених сімей, діти учасників АТО і переселенців), а також переможці олімпіад, турнірів і конкурсів, відмінники навчання тощо. Повна вартість путівки на три тижні – 9,2 тис.грн., плата батьків – 2,5 – 4,0 тисячі.
«21 день на свіжому повітрі, купання в озері, плавання на байдарках, басейн, майстер-класи з рукоділля, заняття спортом, різноманітні гуртки, курси акторської майстерності та щоденна ігрова програма. Дітям у Пущі Водиці – нудьгувати ніколи, сповіщає реклама. Насправді ж усе виявилося зовсім не так.
У редакцію видання звернулась Юлія Бондзюх, мама 11-річної Ярослави, якій дісталася одна з трьох, виділених на Іваничівський район, путівок в «Артек».
-Коли я сказала про це доньці, вона дуже зраділа і почала готуватися до поїздки вже наперед: поклала в сумку три купальники, гумові шапочки та інші речі, мріючи поплавати в басейні та досхочу накупатися в озері. У шість років дитина пережила сильний стрес через трагічну смерть батька, тож після ознайомлення з рекламою табору мені здавалося, що такий відпочинок буде їй лише на користь, – розповідає жінка. – 23-го червня, у день заїзду, бабуся відвезла її в Луцьк, де на групу волинян чекали представники табору. Та вже після двох-трьох днів перебування в «Артеку» Ярослава стала по кілька разів телефонувати додому, скаржачись на те, що в таборі відсутня культурна програма. У двох кімнатах, де на всіх один туалет і один душ (частина сантехніки –несправна), поселили 11 дівчат різного віку із різних регіонів. Щоб умитися, треба чекати щонайменше півгодини, особливо вранці та перед відбоєм. Мовляв, ніхто ними майже не займається, діти грають у карти, використовують ненормативну лексику. Обіцяний басейн, як пояснили їм вожаті (17-20-річні студенти), не працює, жодного разу не були вони і на екскурсії. Тож уже через два дні по декого з дітей приїхали батьки. Ярослава теж плакала й просила забрати її додому Я всіляко вмовляла доньку, просила добути зміну до кінця, пообіцявши в серпні взяти її на море. Вона ніби заспокоїлася, знайшла в сусідній кімнаті подружку з Волині і вже не рвалася додому. Але тривало це недовго. Якогось дня у неї пропав новий улюблений піджачок, потім – сорочка. Коли сказала про це вожатим, ті влаштували в кімнаті обшук, але нічого не знайшли, тому висловили припущення, що дівчина, мовляв, сама десь залишила свої речі. Та прибиральниця розповіла, що бачила одяг на смітнику, але не стала його забирати, бо не знала, чому він там опинився. Почувши це, дитина розплакалася так, що вожаті відвели її до психолога.

«Я займаюся бронюванням путівок, стосовно всього іншого – звертайтеся до адміністрації»

DSCN3232А ввечері Ярослава розповіла про все рідним. Оскільки зв’язок у Юлі був лише з вожатими, то бабуся дівчинки, Тетяна Семенівна, з якою ми давні знайомі, попросила мене розшукати телефони когось із керівництва «Артеку». І щойно я увійшла на сайт табору, як у мережі з’явилася менеджер Юлія, яка запитувала, чим вона може мені допомогти. Повідомивши, що я журналіст, коротко описую їй ситуацію. Далі між нами відбувся такий діалог:
-Я всього лише займаюся бронюванням путівок, тому, якщо у вас є запитання з цього приводу, з радістю відповім на всі. Стосовно всього іншого -звертайтеся до адміністрації.
-До кого конкретно звернутися – ім’я чи прізвище керівництва?
-Пробачте, не підкажу. Номери телефонів указані у нас на сайті. А якщо ви дійсно хочете, щоб ми розібралися, чому в таборі все так, як ви описали, назвіть ім’я вожатої, ім’я дитини, загін та співдружність.
-Щодо імені дитини, то назвати його я можу лише з дозволу її рідних. До того ж в даний час вона перебуває в таборі, тому не хочу, щоб у неї були проблем ще й через це.
-Тоді, на жаль, ми вам нічим не допоможемо. Гарного дня!
А через кілька годин мені зателефонувала якась дама, і не назвавши ні свого імені, ні посади, стала переконувати: все, про що розповіла дитина, – неправда. Мовляв, у таборі є різноманітні гуртки, бібліотека, дітей двічі на тиждень водять у басейн, на річку, на екскурсії тощо. На запитання, чому ж тоді про це не знають самі діти, жінка відповіла, що це недопрацювання вожатих. Не відповіла вона й на те, чому із десяти, прочитаних мною на їхньому сайті батьківських відгуків (читати далі вже не було бажання), лише один – позитивний?

«А, може, ваша дитина сама порізала свій одяг…»

DSCN3237Воно, мабуть, усе так і залишилося б, якби наступного дня не сталася подія, яка змусила бабусю Ярослави та двох її дядьків уночі вирушати в Київ. На прохання матері дівчинки, разом із ними поїхала і я. Того дня (десятий день перебування в «Артеку») дітей нарешті повезли на екскурсію в столицю, а після повернення повели на озеро – кататися на байдарках. І коли ввечері Ярослава повернулася в свою кімнату, всі її речі були розкидані по підлозі, забруднені зверху зубною пастою, а деякі порізані ножицями. З дитиною сталася істерика…
На мій дзвінок на гарячу лінію табору, відповіла адміністратор, яка назвалася Оленою. Вислухавши мене, сказала, що ні їй, ні директору співдружності (корпусу) нічого про всі ці інциденти невідомо.
Потім, поскаржившись, що в них відпочивають діти різних соцгруп, в тому числі й з інтернатів та дитбудинків, пообіцяла провести розслідування і розповісти про його результати.
Фраза, яку почула через дві години, викликала в мене шок: «А ви не припускаєте, що ваша дитина могла сама все це зробити?». «Пані Олено, ви самі вірите, в те, що щойно мені сказали?»- тільки й спромоглася відповісти.
До табору ми дісталися біля шостої години ранку. Дочекавшись ранкового підйому і пройшовши через два кордони поліції, зустрілися з Ярославою, яка, не чекаючи сніданку, вибігла назустріч і організувала нам невелику екскурсію. Місце, вибране для «Артеку» – дійсно чудове: розкішний парк, білі корпуси, мальовниче озеро і чисте, напоєне хвоєю повітря. Далі нас запросили для залагодження формальностей до директора співдружності Григорія Соломки. Григорій Миколайович спочатку розповів про виконані в таборі ремонти та плани на майбутнє, а потім повідомив, що особисто розмовляв із кожною з дівчат, які проживають у кімнаті, але ніхто з них нічого не бачив і нічого не знає. Просив не забирати дитину, яка навідріз відмовилася залишатися. На запитання Тетяни Семенівни, чому не залучили поліцію, відповів, що йому не хотілося б травмувати дітей підозрами. Мовляв, подібне трапилося у них уперше, і він не розуміє, чому об’єктом для нападу стала саме Ярослава, ліжко якої стояло в найдальшому кутку кімнати. Ми не стали розповідати пану директору, як зі слів поліцейських дізналися, що їх частенько викликають на різні розбірки, і Ярослава не перша дитина, по яку приїжджають рідні до закінчення зміни. Речі дівчинки Григорій Миколайович попросив вожату принести до нього в кабінет. Склалось враження, що й умови, в яких насправді проживають діти, є таємницею.
Після анексії Криму на материковій частині України з’явилося відразу два табори під таким трендом. У 2014 році на курорті «Буковель» запрацював МДЦ «Артек-Карпати», в числі співзасновників якого, за неофіційними даними, є власник благодійного фонду «Новий Івано-Франківськ», уродженець Коломиї, нардеп Олександр Шевченко (БПП) та директор групи компаній приватних підприємців і фізосіб «Resort Management Group» Андрій Піллероа(володіє 53% акцій у ПП «Мандри-гори» (гірськолижна та сноуборд-школа). А 24-го червня минулого року у Пущі-Водиці в корпусах колишнього санаторного комплексу «Пуща-Озерна» урочисто відкрився ще один МДЦ«Артек», підпорядкований Державному управлінню справами Президента України, яке із 23-го грудня 2016 року очолює скандальний міліцейський генерал Іван Куцик ( блок БПП).
Валентина Савчук, м. Київ

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>