Закон і влада: українські реалії

verhovna_radaСт.5 Конституції України визначено, що «…Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування»
В Україні 16 квітня 2000 р. було проведено Всеукраїнський референдум щодо реформування системи державного управління. Було винесено 4 питання щодо повноважень та відносин між Президентом України та Верховною Радою України, та безпосередньо Верховної Ради та нардепів України. Усі вони були підтримані громадянами, але результати Референдуму Президентом та народними депутатами України було проігноровано.
Стало очевидним те, що в Україні не хочуть дотримуватися Конституції та Законів. Це стосується, особливо, правлячої верхівки, яка, замість того, щоб управляти державою, займається перетягуванням на себе «каната».
Так постійне суперництво між Президентом України та Верховною Радою України, особливо щодо повноважень призвело до того, що у 2005 р. 60 нардепів звернулися до Конституційного суду України, щоб отримати офіційне тлумачення ст.5. Конституційний суд України надав вичерпне тлумачення зазначеної статті своїм «рішенням»:
1. Положення частини другої ст.5 Конституції України “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ” треба розуміти так, що в Україні вся влада належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії… Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією України формах безпосередньої демократії є обов’язковими.
2. Положення частини третьої ст.5 Конституції України “право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами” треба розуміти так, що тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні…
3. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у “Віснику Конституційного Суду України” та в інших офіційних виданнях України». КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ.
Але, якщо влада не виконує Конституції – Закону прямої дії, тим більше ніхто не буде зважати на рішення Конституційного суду, якщо ж і громадяни мовчать на всі порушення, тоді влада почувається безкарною і далі порушує законодавство і намагається будь-якими шляхами «всувати» це в правове русло. Так у 2008р. за конституційними поданнями Президента до Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення частини другої ст.5 Конституції України, Суд вирішив: «В аспекті порушеного у конституційному поданні питання положення част.2-ої ст.72 у системному зв’язку зі ст.5 Конституції України слід розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні може реалізувати на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою своє виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України…»
Однак, що сьогодні мають громадяни України? Зважаючи на все вище викладене, вони залишились ошуканими та обдуреними. Адже Референдум проведено, гроші з державного бюджету (читайте – з кишень громадян) було «списано», народ чесно виконав свій громадянський обов’язок і зробив своє волевиявлення, але на це не звернула уваги влада, особливо Верховна Рада України, яка відкрито, відверто та цинічно проігнорувала волю громадян.
Так, Верховна Рада України, починаючи з 2000 р. НЕЛЕГІТИМНА. «Нардепи» повинні самі скласти свої повноваження, а не говорити про необхідність внесення змін до Конституції України чи законодавства. Конституція та Закони є для того, щоби їх ВИКОНУВАТИ, а не аналізувати. Закон – це ОБОВ’ЯЗОК, а не орієнтир, як це в Україні трактують для себе нардепи та влада в цілому.

Слава ЯРИЛО

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>