З ним легко і на фронті, і в житті

46492418_1218817028271685_3720395225500221440_nПавлу Дудюку лише 21. Із них два «крайніх» роки побратим – на фронті, – пише прес-служба 14 ОМБр. Каже, з дитинства марив армією, і в 2016, коли закінчив навчання, вирішив – пора. Не зупинило Павла навіть те, що його рідний брат, Віктор, у 2014, захищаючи Луганський аеропорт, отримав серйозне поранення, наслідки якого відчуває й досі та за станом здоров’я служити вже не може.
На фронт Павло потрапив, коли йому не було ще й 20. Каже, батьки були шоковані його рішенням. Та зараз надзвичайно пишаються сином і з нетерпінням чекають його повернення додому. Сам же побратим має твердий намір повернутися з перемогою, і планує не просто продовжувати службу, а будувати військову кар’єру, – як велять хлопцю здорові амбіції і необхідний кожному солдату прагматизм.
-За освітою я радіо- та електромеханік. Тож у вільну хвилину охоче «длубаюся» з рацією чи навушниками, якщо «барахлять». Та й взагалі, цивільний фах у мене на сьогоднішній день досить затребуваний. Але не на нього роблю ставку, скоріш за все, буду продовжувати службу, – ділиться Павло. – Бачте, вже не уявляю для себе іншого колективу. Тут, на фронті, кожен такий, який він є, без маски… Кожен готовий поділитися з тобою останнім, а якщо у когось проблеми, нехай навіть особисті, то це проблеми всього підрозділу – знову ж таки, кожен – психолог для побратима…
А ще, знаєте, дивують хлопці, які звільнившись із ЗСУ, їдуть за кордон на заробітки. Невже я воюю тут за свободу та незалежність свого народу і своєї країни для того, щоб потім їхати наймитувати десь по світах? Що ж до мене, то я свій вибір зробив – служитиму, і поки є потреба, воюватиму. Робитиму те, що вмію, і… люблю те, що роблю.
За гуморною і непосидючою натурою нашого Павла, попри його молодий вік, ховається глибоке розуміння того, як насправді слід сприймати життя, війну і тих, хто з тобою в одному окопі. «Оптимістичний реаліст» – сам себе називає Павло, і додає: посміхатися і жартувати хочеться далеко не завжди, але з усмішкою легше йти фронтовою дорогою… Особливо, коли тобі лише 21. А ще Павло завжди дотримує обіцянки, тому хай там як, а чекаємо запрошення на весілля!

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>