ЮРІЙ ВЕРЕМЧУК ПРАЦЮЄ БУДІВЕЛЬНИКОМ І ЗАЙМАЄТЬСЯ РОЗВЕДЕННЯМ КРОЛІВ ТА ЕКЗОТИЧНИХ ПТАХІВ

DSC_0020Для своїх улюбленців Юрій не шкодує ні сил, ні часу, ні коштів. Яким би втомленим він не був, повернувшись із роботи, все ж іде доглядати свою живність.
Господар знає вдачу й характер усіх своїх тварин і птахів та відразу помічає певні нюанси в поведінці чи недостатньо набрану вагу. Інколи за роботою чоловік засиджується й до пізньої ночі. Та зізнається, що втоми не відчуває, адже займається улюбленою справою. Територія біля його дому поділена. Одна частина – подвір’я, інша – господарство, що відгороджене металевим парканом. Охороняє його пес.
- Погляньте, у цих «хатинках» оселилися мої голуби. Раніше було заповнено чотири вольєри, а зараз лишився один, – показує Юрій. – У мене птахи недешевих порід, адже хочеться, щоб тішили око гарні пернаті. Маю їх 10 видів. Усіх дуже вражають ось ці – з пір’їнами на лапках. А мені подобаються усі, адже вони такі різні. У мене були дві пари тренованих голубів, яких часто замовляли молодята на весілля й за звичаєм випускали у небо. Ці птахи легко знаходили дорогу додому.
DSC_0011На вулиці у ряди розставлені клітки з кроликами. Кожна пронумерована. Вказано звідки кролик, його вік, інша важлива інформація про нього. Далі у хліві чоловік показує власноруч збудовані клітки, де на світ з’являються кроленята і, як порівняння, демонструє куплену клітку – таку, що ставлять на кролефермах.
Юрій знайомить нас із найдорожчим вуханем у своєму господарстві – рудий красень поважно сидить і роздивляється усе навколо. Позує.
- Цього кроля я привіз із Лейпцига (Німеччина). Придбав його на загальноєвропейській виставці кролів-самців за 3,5 тисячі гривень, – розповідає чоловік. – Кожен з таких елітних кроликів має свою нумерацію. На одному його вухові зазначена дата народження, на іншому – особистий номер «заводчика». У мене теж є клейматор, адже нещодавно я став членом Ужгородського клубу кролівників (Закарпатська область). Взагалі, в Україні таких клубів є лише декілька, а на Волині немає жодного.
Чоловік пояснює, що учасники клубу організовують різноманітні виставки, на яких демонструють результат своєї праці – вирощених власними зусиллями кролів різних порід. Кожен із них повинен відповідати певним вимогам, стандарту: мати відповідні параметри, окрас, будову тіла. Має значення навіть те, чи вміє кролик позувати, завмерши на деякий час у відповідній стійці.
Для того, аби здобути нові знання, учасники клубу їздять на спеціалізовані виставки за кордон.
- Ми побували у Польщі, Словаччині, Німеччині. Звідти я привіз нові породи виставкових кролів, – каже Юрій. – Їх тут розвожу й теж в майбутньому возитиму на виставки в Україні. Уже замовив навіть необхідні для таких заходів клітки європейського зразка та спеціальний дерев’яний стіл.
Серед улюбленців Юрія – кріль породи білий рекс. Він у господарстві найдовше з усіх вуханів – уже три роки.
Взагалі, у чоловіка 10 порід кролів, а поголів’я сягає близько 350 особин. Серед них половина – так звані м’ясні види. Їх господар вирощує уже протягом двох років. Ці кролі без щеплень, адже Юрій прагне, щоб екологічно-чисте м’ясо було не лише смачним, а й корисним. Чоловік зізнається, що його дуже часто запитують, яким чином йому вдається вирощувати здорових кролів, а відповідь досить проста. Цим тваринкам перше щеплення роблять тоді, коли відлучають від матері. Це орієнтовно у 2 місяці. Зазвичай, чоловік продає тушки кролів, які досягли тримісячного віку. За цей час вони встигли достатньо набрати вагу. Для чоловіка є нелогічним робити щеплення за місяць до того, як кролятину вживатимуть у їжу. Звісно ж він ризикує, але вважає свій ризик виправданим.
DSC_0047Юрій показує своє господарство далі. У одній з кліток бігає близько двадцяти морських свинок. Тут є ті, яких колись чоловік взяв у добрі руки в місцевої мешканки, а також малюки, яким лише 2 дні.
- А на цьому місці ще три роки тому я садив картоплю, – показує на частину ділянки, де в рядок розташувалися вольєри для птахів. Тут кури трьох порід, які легко відрізнити візуально: кучеряві, низенькі, високі. Вражають своїм виглядом фазани. Їх аж дев’ять різних порід. «Бананові» і «Золоті» зачаровують своїми особливо яскравими забарвленнями, правда, – лише самці. Самки невеличкі та сіренькі. Чільне місце серед улюбленців Юрія посідає пара павичів. Заощадивши кошти, чоловік таки втілив свою мрію в реальність і придбав цих казкових птахів. Вони ще досить молоді, тому самець свого знаменитого хвоста ще не розпускає.
Любов до тваринництва та птахівництва у Юрія ще з дитинства. Виріс він у селі Красностав, нині Оваднівської громади. Батьки, звісно ж, тримали господарство й він їм допомагав його доглядати.
DSC_0032- У нас вдома і кролики були, й голуби. Тоді я й не знав, що вони можуть бути різних порід, – розповідає Юрій. – Пригадую, якось тата попросив піти до ферми й там з гнізда я дістав два маленькі голуби. Вони ще тільки в пір’я вбралися. Мені було років 12 і я годував їх з руки. Коли я одружився й переїхав у місто, тато дав мені дві кролички, і з того все почалося. Колись у газеті я прочитав публікацію про володимирчанина Дмитра, який розводив голубів, курей та кроликів. Поїхав до нього й купив кілька кролів різних порід. Дмитро та мій сусід, який тривалий час займався розведенням кроликів, їздили на різноманітні ярмарки, що проводяться щомісяця у Тернополі, Львові, Рівному, а віднедавна – й у Ковелі. Я теж із ними їздив. Продавали своїх вуханів й купували інші породи. На той час мене так захопило те, чим я займався, що чимало коштів витрачав на те, щоб купити нові породи кролів, інших тварин та птиці. За три роки я залив лише фундамент будинку, на щось інше просто не вистачало грошей. Згодом зрозумів, що тваринництво й птахівництво – це лише хобі, адже великих статків на ньому не заробиш, тому чисельність господарства зменшив. Більше часу став приділяти сім’ї й зведенню будинку.
Юрій підрахував, що аби прокормити усю його господарку, в місяць йде 8-9 тисяч гривень. А скільки догляд за улюбленцями вимагає часу – й не полічити. Юрій працює будівельником. Розповідає, що часом повернувшись додому, мало не падає від утоми. Все ж, повечерявши, йде годувати свою живність. Працює інколи й по дві-три, а то й чотири години і втому, каже, як рукою знімає.
- Догляд за птахами й тваринами позитивно впливає на настрій та самопочуття, – каже чоловік. – Якось у гості приїхав мій кум. Був злим, адже у нього не ладилося на роботі. Я його завів у хлів, дав кілька листочків капусти й попросив побути там трохи. Його не було близько 20 хвилин, а повернувся він уже із абсолютно іншим настроєм.
На околиці міста Юрій придбав земельну ділянку. Це перший крок до здійснення його мрії. Чоловік каже, що хотів би там організувати міні зоопарк, в якому можна було б погодувати тваринок, погратися з ними, провести там час й зарядитися позитивними емоціями. А також чоловік має ідею побудувати велику ферму на кілька тисяч кроликів. Каже, що це було б досить вигідно, адже кількість тих, хто займається вирощенням кролів та птиці з кожним роком зменшується.
DSC_0052- Ще сім років тому, коли ми збиралися їхати на ярмарки, то охочих було 8-10 осіб, усім навіть не вистачало місця в бусі, бувало, ми двома машинами їздили. А зараз, буває так, що їхати я змушений сам. У Володимирі тих, хто так само активно займається розведенням кролів майже не лишилося. Це не є надто прибутковою справою, тим більше, коли кількість цих тварин небагато.
Юрій каже, що рідні з розумінням ставляться до його хобі. Коли чоловік їде на ярмарки чи за кордон на виставки, за його господаркою доглядає дружина Катерина. Донечки Олександра й Анастасія теж люблять поратися біля тварин разом із татом, частенько граються з пухнастиками.
DSC_0049– Час від часу, я веду «переоблік» усієї живності, – розповідає Юрій. – Інколи прошу дівчаток мені допомогти. Я диктую, вони записують. Нещодавно ми з ними клітки підписували, на годівнички для кроликів прикріплювали записки з даними про тваринок, «переселяли» їх у інші клітки. Влітку, бувало, засиджувалися й до півночі.
Валентина Ковальова, м. Володимир-Волинський
Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно, живи позитивно!»
ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>