Як дослідили друзі з Польщі, волиняни – нащадки готів

Фото 3Виявляється, задля того, аби потрапити в далеке минуле, зовсім не потрібно машини часу. Варто було лише відвідати містечко древніх готів, яке створили наші сусіди з Грубешовського повіту. Тут відразу відчувається дух далекої цивілізації: конусоподібні намети, казани на вогнищі, ведмежа шкіра замість килимів, стародавнє начиння, зброя, одяг та прикраси. Важко повірити, що це виготовлено сучасними майстрами, які відтворили епоху готів. А все почалося із звичайних археологічних розкопок…
-У селі Маслонич поблизу Грубешова археологи з Любліна розкопали 56 готських захоронень. Очолював експедицію знаний у Польщі вчений професор Анджей Коковський, – розповідає «вождь» племені Збігнев Янечко. – Це відкриття зацікавило місцевих краєзнавців. Вирішили організувати товариство готів, яке нині нараховує 34 особи. Самі собі пошили одяг, замовили відповідне знаряддя праці, вивчили стиль життя готів. Виявляється, це було одне з наймогутніших у той час племен на території східної Польщі. Це плем’я належало до ост-готів, які прийшли зі Скандинавії і нічого спільного з германцями не мали, хоч помилково їх вважають германськими племенами. Плем’я розширило свої землі за рахунок походів і жило не тільки на території Волині, але дійшло й до Криму та Кубані. Отож волиняни можуть вважати себе нащадками готів, адже культура готів мала назву «черняховська», а саме так у глибоку давнину іменували Волинську область. До речі, поблизу міста Нововолинськ зберігся лісовий масив, який носить назву Черняхівський.
Учасники «племені» відтворили не лише спосіб життя стародавніх готів, а і їхню культуру. У харчуванні переважають крупи, дичина (в даному випадку її замінили курчата), до якої додається різноманітна зелень. Курчата, нанизані на спеціальний шампур, смажаться на вогнищі у той час, як у казанах кипить пшенична каша. Жінки «племені» виготовляють оригінальні прикраси, а Гражина В’ячек опанувала мистецтво виготовлення ниток. Одяг «готів» з натурального полотна, легке взуття схоже на індіанські мокасини, а шкарпетки, зв’язані з ниток Гражини, за словами жінок, дуже допомагають при болях у ногах.
Гостем фестивалю «Княжий» був і представник ради гміни міста Грубешова Єжи Федорчук. Він сказав:
-Історію не просто потрібно пам’ятати, Її необхідно відновлювати, бо, не маючи чіткої уяви про події минувшини, важко визначити шлях у майбутнє. Отож відродження товариства готів у нас не тільки підтримали, а й зацікавлені в тому, щоб залучити більше людей, і в першу чергу – молодь. З цією метою ми запрошуємо професора Коковського, який залюбки проводить бесіди з молодими людьми. Це не нудні лекції, а довірлива розмова, живі дискусії, диспути. Ось чому маємо надію, що товариство готів не тільки розшириться, а й попереду нашу молодь чекають нові історичні відкриття.
Залишивши гостинне «плем’я» готів, повертаємося до історії рідного Володимира. На солом’яних тюках напівкільцем розташувалися любителі місцевих легенд та оповідок, які розповідає володимирчанка Ірина Ковальчук. Оживають в уяві постаті князів, величні та драматичні події, фантазія проводить вулицями древнього княжого міста, де все до болю знайоме і водночас зовсім інше. Переселенець з Донецька Антон Морозов занотовує перекази у свій записник і зауважує, що такої грандіозної та багатої історії ще не чув у жодному місті України. І, звичайно, ніде не зустрічав таких вродливих юних княгинь.
А далі кожен, кому близька історія, зміг узяти участь в екскурсіях пам’ятними місцями нашого міста.

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>