«Я дуже люблю своїх учнів і прагну навчати їх по-новому»

Фото 4Каже волонтер американського «Корпусу миру» Джекоб Мекгрю.
Напевно, якби Джекоб виріс в українській родині, навряд чи його мама відважилась би відпустити сина за океан, тим більше в країну, яку поки що до багатих віднести не можна. Та в американських батьків дещо інший менталітет, і чим самостійніші їхні діти в дорослому житті, тим більше вони радіють.
Джекоб Райан Мекгрю народився 1 грудня 1989 року в штаті Індіана у США. Крім Джекоба, в сім’ї ще є два братики. Нащадки ірландського роду, про що свідчить їхнє прізвище зі специфічним префіксом «Мек», Діана та Майкл Мекгрю, батьки Джекоба, є типовими американцями. Місіс Мекгрю – бізнес-леді в одній із ведучих компаній штату. Містер Мекгрю – менеджер. Альма-матір’ю юного Джекоба став головний університет штату Орегон. Юнак не прагнув займатися бізнесом. Його більше захоплювала філологія, і він мріяв викладати англійську мову.
Відразу, закінчивши університет, Джекоб став добровольцем американського «Корпусу миру». Те, що у хлопця не було досвіду, організаторів не лякало. Це не в американській ментальності. Там більше довіряють здібностям, ніж досвіду.
У 2013 році Джекоб Мекгрю прибув у Володимир-Волинський. Місцем роботи стала Володимир-Волинська гімназія. Мальовниче українське місто зачарувало Джекоба. Він швидко призвичаївся тут, знайшов друзів. А тому, коли навесні минулого року у зв’язку з подіями на сході України діяльність «Корпусу миру» була тимчасово призупинена, Джекобу аж ніяк не хотілося повертатися до Америки.
І ось хлопець знову в нашому місті – усміхнений, веселий, бадьорий. Він готовий працювати, оскільки «Корпус миру» поновив роботу.
-Джекобе, в чому полягає суть діяльності американських волонтерів в українських школах?
-Наше завдання – допомогти українським вчителям іноземної мови опанувати американські системи навчання, відшукати найбільш ефективні технології викладання предмета. На жаль, ваші вчителі в більшості все ще дотримуються радянських методів. На уроках переважає неосмислене повторення, учнів націлюють на заучування великих розмовних тем, а ось живе діалогічне мовлення впроваджується повільно. Це тому, що на уроках відсутня активна співпраця вчителя і учня. Від учнів вимагають строгої дисципліни, але вони не повинні почуватися надто скованими, а мають вільно сприймати матеріал. Учнів треба привчати не боятися помилок, адже це природно. Словом, слід змінити психологічну система роботи зі школярами.
-Чи відчуваєте Ви особливі складнощі в роботі з українськими школярами?
-Я дуже люблю своїх учнів і хочу навчати їх по-новому. Ваші діти дуже хороші. З них неодмінно виростуть прекрасні люди.
-Як Ви почуваєтесь у Володимирі-Волинському? Чи маєте вже тут улюблені місця?
-Мені вже це місто – як рідне. Люблю гуляти в Слов’янському парку, біля кінотеатру. Волиняни – дуже привітні люди. У мене тут є вже багато друзів. В основному це колеги, серед яких найближчий Віталій Кашубський.
-Ваше хобі?
-У вільний час захоплююся грою на саксофоні. І, звичайно, прогулянки на лоні природи. Це для мене теж хобі.
-Ви вже непогано засвоїли українську мову. Та все ж проблеми, напевно, є?
-Так, звичайно. І головна проблема у тому, що я розумію людей, а вони мене – як коли. Якось запитую водія маршрутного автобуса, чи доїду до центру, а він мені відповідає: «Дві гривні п’ятдесят». Я повторив своє запитання, але знову почув ту ж саму відповідь. Очевидно, причиною нерозуміння з боку водія було те, що американській вимові не властивий український звук «ц». Американці вимовляють його з відтінком звука «с». Мабуть, водій гадав, що я кажу про американські центи.
-А яке враження склалося про українців, їхню психологію, зокрема про нашу молодь?
-Тільки позитивне. Українці – чудовий народ, а молодь ваша цікава. Багато чого незвичного, але до всього можна звикнути. Я вірю, що настане час, коли американці й українці будуть дуже схожими. Перші кроки вже зроблені, й досить суттєві. А шлях, як відомо, долає тільки той, хто йде.
Антоніна Булавіна, м.Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>