Вечір пам’яті « Народився, щоб для України жити»

фото 1 до вечора памяті21 жовтня в міському історичному музеї шахтарського міста відбувся вечір пам’яті неординарної людини-патріота, поета і громадського діяча Ананія Рябченюка, який через усе життя проніс у серці ідею національної свідомості, керуючись переконаннями, що український народ повинен мати свою державу і бути в ній господарем. 19 років тому Ананій Павлович відійшов на вічний спочинок, залишивши по собі добру пам’ять, відверту поезію, алею каштанів на бульварі Тараса Шевченка і багато інших добрих справ. Його ім’ям названа одна із вулиць міста. Цього дня йому виповнилося б 85..
фото 3 до вечора памятіСпочатку присутні, серед яких були, вірна дружина, онук друзі і соратники Ананія Павловича, представники громадських організацій, а також студенти електромеханічного технікуму, запаливши свічку вшанували його пам’ять хвилиною мовчання. Потім ведуча Ірина Ромашко «перегорнула» сторінки життя патріота: дитинство серед неповторної волинської природи в с. Зубильне, Локачинського району, арешт просто з уроків в 11 класі Затурцівської середньої школи, переживання за одиноку маму, заховані на запіччі папери, роздуми про однокласників, яких не видав, узявши всю вину на себе, тагірка розлука з коханою, яку мама називала Марисею і з без якої просто не уявляв свого життя.. Майже 7 років Воркути стали для юного волинянина справжнім життєвим університетом, що дав напрямок на весь його подальший вік. Почесний громадянин міста прожив усього 66 років і 40 з них «вінчав» у своїх поезіях славу Нововолинська, який став для нього другою батьківщиною..
-Ананій Рябченюк брав безпосередню участь у створенні Спілки політв’язнів і репресованих і багато років був її керівником, очолював братство вояків ОУН-УПА, спілку ветеранів війни і праці «Злагода», входив в ініціативну групу зі створення у Нововолинської УПЦКП, яка пізніше стала називатися церквою Святої Покрови. Своїм хрещеним батьком називає Ананія Павловича і філія Союзу українок. Він також був ініціатором створення символічної могили борцям за волю України та освячення нашого міста з 4-х сторін щоб уберегти його від стихійних лих, – згадували друзі соратники з Народного руху Іван Пона та Зосим Колбун.
Багато теплих слів про свого вчителя, порадника і «хрещеного батька» зразкового дитячого фольклорного колективу «Живиця» прозвучало з уст його керівника Галини Ус (кілька років тому не без «допомоги» батьків міста «Живиця» перестала існувати»,25 дітей були представленні самим собі).
-На противагу багатьом нинішнім політикам,, які , щоб залишитися поближче до влади постійно перебігають від однієї партії до іншої, Ананій Павлович завжди залишався вірним своїм переконанням, наголошувала Галина Сергіївна,. Закликаючи молодь брати приклад саме з таких людей. У перервах між виступами звучали вірші Ананія Рябченюка з книг «Біль і спів серця», «Родився, щоб для України жити» та «Живий ланцюг пам’яті», які після смерті чоловіка видала його «лебедина любов», вірна дружина Марія Рячбченюк. А «нововолинський соловейко» Олександр Каліщук виконав кілька покладених ним на музику пісень на вірші Ананія Рябченюка.
Спогадами про коханого чоловіка, з яким прожила пліч-о-пліч майже 40 років, виростивши двох чудових синів та діждавшись онуків, поділилася і його вірна дружина Марія Миколаївна, яка якнайціннішу реліквію зберігає сповненні ніжності і любові його листи до неї із далекої Воркути. В її серці він назавжди залишився єдиною любов’ю всього життя, мудрим порадником, захистом, душевним спокоєм і чудовим батьком і прикладом для дітей і онуків. Багато хто з нововолинців не перестає дивуватися, звідки в цієї тендітної жінки з вічно юним блиском очей наперекір усім випробуванням, які випади на її долю, береться стільки сили, зберігати вірність і пам’ять про чоловіка, звідки черпає натхнення її лагідна, щира українська душа.
На закінчення вечора присутні мали змогу особисто ознайомитися зі змістом сповнених ніжності і любові листів Ананія Павловича до дружини, оглянути його вишиту та з табірним номером сорочки, виданні Марією Миколаївною книги та інші особисті речі. Заключним акордом вечора став виконана всіма присутніми пісня – гімн « Боже, Україну бережи»
Валентина Савчук, м. Нововолинськ

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>