Усі, чиє коріння проросло в Житанях, зібралися на свято

Фото 6Стало вже доброю традицією на Волині святкувати День села. Це свято зібрало мешканців села Житані, а також тих, чий родовід бере початок з цього села. Поряд зі старшим поколінням в центрі уваги молодь. А нині вона овіяна славою героїзму на сході України. Доблесних учасників АТО виплекало село Житані, а ще їм пощастило із сільським головою – молодим та енергійним Дмитром Крижуком. Дмитро – не просто герой АТО. Він – один з незламних захисників Донецького аеропорту. Ось чому ця мужня людина близько до серця приймає радощі і тривоги тих, хто живе поруч. Та на святі у Житанях Дмитра Крижука вітали не лише як очільника сільської ради. Напередодні свята Дмитро одружився. Разом з чарівною дружиною Наталією він прийшов до людей, і молодят зустріли вітальними оплесками.
Перша згадка про Житані згідно з літописом відноситься до 1261 року. Тоді це було велике село, до якого примикали і численні навколишні хутори, назви яких залишилися лише в історичній хроніці. Нині це село невелике, але є тут якась незрима аура доброти та щирості, яка, наче магнітом, притягує тих, чиє коріння проростає у Житанях. І не лише їх. До Житанів при нагоді залюбки приїздять ті, хто хоч раз побував тут. І такою нагодою 5 серпня став День села. Розквітли перед скромною будівлею сільського клубу вишивані рушники, портрети письменників та образи. Все це витвори місцевих рукодільниць. Від старших у майстерності не відстають і юні. Власні вироби – біжутерю – демонструють чарівні Альбіна Онищук, Даринка Бондар і Таня Козолуп. Поряд в тіні розлогих дерев торгові кіоски, де продають солодощі, морозиво, напої. На величезній сковороді смажиться картопля фрі. Булькотить у казані рибна юшка. Смачно пахне кулешем. Але до столу ще рано.

Фото 2Фото 1
На імпровізованій сцені зібралися учасники художньої самодіяльності. Із розповідей ведучих оживають хвилюючі сторінки історії села. Глибоким болем відгукуються в серцях складні події сьогодення. На цвинтарі села Житані спить вічним сном герой АТО Василь Спасьонов. Його ім’ям названа одна з вулиць села. Пам’ять героя жителі вшанували покладанням квітів на могилу. Глибокою повагою оточені й житанці, які брали участь у протистоянні на сході України: Ігор Місюк, Михайло Перфільєв, Сергій Паламарчук, Катерина Криворучко, Юрій Шворак, Микола Шмегельський, Сергій Щербатюк, Микола Сорочук.
Лірично-сумні акорди змінюються бадьорими мелодіями, бо життя триває. Продовжується й історія села. Думки селян повертаються в часи колгоспу-мільйонера імені Чапаєва. Саме з цим господарством пов’язане життя багатьох літніх людей. І в першу чергу в центрі уваги Микола Гомолінський, колишній бригадир городньої бригади, орденоносець. Багато років свого життя віддала підростаючому поколінню Житанів педагог Антоніна Павлюк. Володимир Сірак відомий як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Та все ж на першому плані у сільському житті завжди були родини. Саме роботящим і дружним родинам завдячують Житані тим, що успішним є життя у цьому селі, родить хліб, цвітуть під вікнами квіти, красуються соняхи над загорожами, затишно гніздяться лелеки на дахах добротних осель. Найстарішою мешканкою села є на сьогоднішній день 94-літня Євдокія Юхно. Її син Сергій, самодіяльний поет і співак, очолює сільський клуб у Житанях. А наймолодша селяночка – Еріка Голотюк. Нову родину створили Вадим і Галина Панасюки.

Фото 3Фото 4Фото 5Фото 7
Одним із приємних моментів свята стало привітання сільського голови Дмитра Крижука і його дружини Наталії, які нещодавно поєднали свої долі. Не забув про житанців і народний депутат Ігор Гузь. Його грамотою відзначено депутата сільської ради Мирославу Мазурок та завідуючого ФАПом Юрія Юхимюка.
А яке ж свято без гостей! І житанці від усього серця вітали всіх, хто цього дня розділив з ними веселий настрій. Переважно серед гостей були люди, чий рід пустив коріння у Житанях. Хтось приїхав зустрітися з родиною, когось привели сюди зворушливі спогади. Розділили радість свята і сусіди. Глядачі захоплено вітали самодіяльний фольклорний колектив «Хмелівчанка», слава якого давно вже вийшла за межі рідної Хмелівки. А староста сусіднього Сельця Анатолій Матвіюк підігрів настрій гуморесками.
Ну а коли гостей почали частувати кулешем, юшкою, варениками та іншими ласощами, над горбами, що оточують Житані, полився такий життєрадісний гомін, що жителі найближчих сіл, мабуть, їм позаздрили. Але свято прийде і до них, бо поки є українська земля, поки є наш народ, є святий хліб, доти дзвенітимуть свята і лунатимуть пісні.
Антоніна Булавіна, с. Житані, Володимир-Волинський район

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>