«У зоні АТО мені лише одного разу довелося видаляти людині зуб», – каже стоматолог Юрій Філюшкін

IMG_20160426_10595328-річний дантист з Володимира за рік змінив себе, рятуючи людські життя у зоні АТО, а ще зустрів свою кохану і став щасливим батьком.
Юрій Філюшкін живе у Володимирі з самого дитинства, хоча народився у Ковелі. У нашому місті він навчався у тоді ще ЗОШ №3, а потім вступив до Нововолинського ліцею. Вищу ж освіту здобував в одному з вишів столиці – Київському медичному університеті Української асоціації народної медицини, де отримав спеціалізацію лікар-стоматолог. Рік інтернатури молодий лікар провів у Києві, а наступного року повернувся у Володимир. Працював у стоматологічному кабінеті «Vita Dent» ще під час інтернатури, а невдовзі залишився тут і надалі.

Стоматолог став універсальним лікарем

У січні 2015-го прийшла повістка із військкомату. Юрій Філюшкін без вагань зібрав речі в дорогу. На цю хвилю мобілізації була вказівка призвати близько трьох сотень медиків з усієї України. Їх усіх зібрали в селищі Городок на Житомирщині. Саме там відбувалося навчання майбутніх фронтових лікарів. «Нас навчала військово-медична академія, але якість уроків була низькою. Набагато більше користі ми отримали від спілкування з волонтерськими організаціями, які до нас приїздили. Вони давали реальні знання на основі свого ж досвіду», – розповідає Юрій. Навчання у Городку тривало півтора місяці. Після його закінчення лікарів, стоматологів серед яких було 4 чи 5 десятків, розподілили по військових частинах. «Я потрапив у 58-у ОМПБр, що дислокувалася на Сумщині», – каже Юрій. Він розповідає, що бригада тільки формувалася, для лікарів особливих умов створено не було, тим паче для спеціалістів такої тонкої роботи як стоматологічна. Доводилося виконувати й інші обов’язки. Наприклад, у новостворену бригаду прибували новобранці, які перед тим проходили медогляд. Загалом час, проведений на Сумщині, тягнувся довго, і лише з початком тепла військові та лікарі переїхали у смт Башкирівка Харківської області. «Там ми вже самі проводили навчання. Демонстрували хлопцям, як потрібно надавати першу медичну допомогу – собі і товаришеві», – розповідає Юрій. Так стоматолог за спеціалізацією став універсальним лікарем. «Невдовзі до складу нашої бригади включили три батальйони, в одному з яких не було спеціаліста з вищою медичною освітою. Комбат клопотався, щоб когось знайшли. Таким чином я став виконувати обов’язки начальника медичної служби батальйону», – розповідає Юрій Філюшкін. За його словами, кожен медпункт у зоні бойових дій складався із дев’яти осіб. Це водії, санітари і лише один лікар. Обов’язки начмеда батальйону, окрім прямих лікарських, полягали у веденні документації. Юрій розповідає, що не завжди його підлеглі відзначалися відповідальністю. Деякі з них здебільшого займалися пияцтвом. На щастя, санітари часто змінювалися, тому був шанс створити злагоджений колектив.
Два місяці під Артемівськом – і знову Башкирівка. Опісля ж уся бригада відправилася на полігон у Рівне, де пройшли бойове злагодження. На початку грудня 2015-го року Юрій Філюшкін разом з побратимами опинився у самій гущі воєнних подій на Донбасі. Батальйон, в якому перебував стоматолог із Володимира, захищав Авдіївку. Юрій пригадує, що видаляв зуб лише одному пацієнтові. «У решті випадків найчастіше доводилося екстрено зупиняти кровотечу. Завдання медиків на полі бою – зробити так, щоб людина змогла потрапити до госпіталю. Якщо ми виїжджали до поранених, то кожного з них вдавалося врятувати, а точніше надати першу допомогу і відправити в госпіталь. Щодня ми виїжджали до 3-4 поранених, але це середнє арифметичне. Одного разу їх могло бути більше, іншого – взагалі без крові», – розповідає Юрій про дні під Авдіївкою. За його словами, в зону АТО для допомоги воїнам приїздять волонтерські організації стоматологів. Усе відбувається просто: вони не йдуть у відпустку, щоб відпочити, а їдуть на схід, щоб безкоштовно надавати допомогу бійцям.

Любов і війна

IMG_20160409_184620Перед цьогорічним Великоднем, зовсім нещодавно, демобілізований стоматолог Юрій повернувся додому. Тут на нього чекали батьки, дружина Світлана і синочок Лев, якому зараз 4 місяці.
Юрій навчався разом із братом своєї майбутньої дружини у Нововолинську. Світлана теж навчалася в ліцеї, але молоді люди тоді навіть і не думали про стосунки. «Коли я закінчував 11 клас, Світлана навчалася у 8-му. Відповідно, я не звертав на неї увагу, надто малою тоді здавалася», – каже Юрій. Спілкування між ними почалося лише тоді, коли Юрія мобілізували. «Світлана саме працювала у Києві і електричкою приїжджала до мене в Городок Житомирської області. Уперше ми зустрілися 7 березня, напередодні Міжнародного дня жінок», – розповідає Юрій. Його перебування в гарячих точках України не завадило планам побратися з цією дівчиною. У вересні Юрій і Світлана одружилися. Після торжества молодий чоловік повернувся вже не в Артемівськ, а у Башкирівку.
«Новину про народження сина я почув, перебуваючи в епіцентрі бойових дій», – зазначає Юрій. На щастя, керівництво дало молодому татусеві відпустку. А невдовзі Юрій Філюшкін в якості демобілізованого повернувся до своєї сім’ї назовсім.

Життя у цивільному

-Я спочатку мав неспокійний сон, часто прокидався вночі, але зараз повернувся в норму. Не шкодую про такий досвід у своєму житті. Якби повернути час назад, то все було б так само. Я ще до тієї хвилі мобілізації добровільно звертався у військкомат, але тоді це не увінчалося успіхом. Ще додам, що війна однозначно змінює цінності. Наприклад, коли я приїжджав додому, до Світлани, то по-особливому цінував її старання смачно нагодувати мене. Зараз усе погане, пов’язане з війною, стирається з пам’яті, і це добре. Залишаються найбільш трепетні моменти. Наприклад, спогади про чудових людей, з якими мене звела доля. Знайшов на сході хороших друзів, з деякими навіть бачилися опісля», – розповідає Юрій.
У травні чоловік морально і фізично відпочивав і проводив час зі своєю сім’єю, а зараз повернувся до роботи у «Vita Dent». Стоматолог Олексій Миронюк про свого підлеглого відгукується лише позитивно, підкреслюючи, що Юрій Філюшкін – старанний працівник, зразковий сім’янин і чесний громадянин своєї держави. За такими працівниками без вагань залишають робоче місце.
Аліна Зай, м.Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>