У Золотоноші уже четвертий рік поспіль провели унікальний всеукраїнський фестиваль

272676522Міста – як люди: у кожного своє обличчя. І душа. У тиху маленьку Золотоношу закохуєшся одразу. В затишні вулички, розмаїття вересневих барв квіткових алей, у бризки фонтанів серед спекотного осіннього дня. А саме такий день випав 17 вересня, коли разом із журналістами з усієї України у рамках прес-туру я приїхав до Золотоноші на унікальний фестиваль.
Різноманіттям святкових дійств нині здивувати важко. Яких тільки фестивалів не проводиться у нас на Волині! Вишиванкові, патріотичні, гастрономічні, пивні… А от золотонісці придумали єдиний в Україні та світі фестиваль чорнобривців. Він став не лише візитівкою цього 30-тисячного міста, його неповторність ще й приваблює щоразу більше туристів.
Цьогоріч свято отримало й міжнародну складову: участь у ньому взяли гості з Німеччини – представник міста Штольберг, яке незабаром має стати побратимом Золотоноші, Марк Галер, активісти організації «Німецькі друзі Ерцгебірге в Україні» Сільвіо Уліх і Леся Щербій, представники пожежної частини району Ерцгебірге Хайко Пітч і Ріхарт Фурт. Утім, німців одразу посвятили в українців. Гості із Саксонії вперше скуштували з козацької шаблі горілки та одягнулися у вишиванки. Після цього їх уже було не відрізнити серед тисяч золотонісців, які взяли участь у параді вишиванок, що пройшов центром Золотоноші.
А почалося все, як розповів міський голова Віталій Войцехівський, з ідеї і перших висаджених кущиків чорнобривців на клумбах біля міської ради. Згодом комунальники висадили двокілометрову алею цих квітів-оберегів вздовж центральної дороги міста. Не залишилися осторонь і місцеві жителі, щедро засівали чорнобривцями свої обійстя, перетворюючи Золотоношу на великий запашний квітник. Нині чорнобривцева алея уже сягає майже п’яти кілометрів. А місто буквально потопає у чорнобривцях.
Спеціально до свята золотонісці плетуть величезний вінок із квітів, основу якого складають чорнобривці. У вишиванках йдуть через усе місто, щоб покласти барвисте перевесло до пам’ятника своєму геніальному земляку – Тарасу Шевченку. До речі, ще у перший рік проведення фестивалю завдяки своїм майстриням мешканці міста потрапили до Книги рекордів України, сплівши найбільший вінок із чорнобривців діаметром понад три метри. Цьогоріч вони перевершили самих себе – до підніжжя пам’ятника Кобзареві  ліг рекордний 4-метровий вінок.
SONY DSCА тим часом гостей фестивалю при вході у парк зустрічали молоді панянки, які дарували кожному букетики з чорнобривців, перев’язані синьо-жовтою стрічечкою. Місцеві господині частували присутніх колоритними стравами. Пироги, вареники, запіканки, пляцки, торти, настоянки, наливки з інгредієнтом свята – чорнобривцями. А як інакше? Скажу вам: смачно.
Вражали квіткові експозиції, виставки майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, костюми учасників свята. Можна було спробувати себе у різних майстер-класах чи шахових змаганнях. А ще – проявити талант у різноманітних конкурсах, концертних номерах і отримати нагороду чи то за краще оповідання про Золотоношу, чи за пироги з «чорнобривчиком»…
Особливістю свята став юнацький фестиваль патріотичної пісні «Героям слава». На нього з’їхалися учасники з 9 областей України, завітали діти навіть з Авдіївки, що на Донеччині. Линули до неба дзвінкі голоси, просили у Бога миру для України…
Золотонісці люблять своє місто, пишаються ним. Задоволені, що міським головою став справжній господар Віталій Войцехівський. Саме за його каденції Золотоноша, можна сказати, оновилася, у місто зайшов інвестор. На його території працює 19 економічно активних підприємств. Відновила роботу військова частина, а це все – надходження у бюджет. З інвесторами тут укладають соціальні угоди. За рахунок цього реконструювали центральну площу, оновили тротуари, бруківку, запустили фонтан… Свою діяльність Віталій Войцехівський, який прийшов на посаду мера з бізнесу, розпочав з реформи комунального господарства, що теж дало свої плоди. У планах – створення у Золотоноші на 22 гектарах індустріального парку із залученням нових інвестицій. Чи не тому золотонісці вдруге обрали Войцехівського міським головою?
Під час прес-туру журналісти побували на одному з потужних підприємств району – лікеро-горілчаному заводі «Златогор», заснованому ще у 1896 році. Тепер тут випускають понад 50 найменувань алкогольної продукції, яку успішно реалізовують не лише в Україні, а й за кордоном. Особливою родзинкою є лікери, виготовляють їх на основі власного настою лікарських трав. Продукція «Златогору» удостоєна численних нагород на вітчизняних та міжнародних галузевих конкурсах.
SONY DSCВідвідали також Красногірський олійний завод, розташований неподалік Золотоноші, у селі Антипівка. Підприємство виробляє нерафіновану олію найвищого ґатунку із соняшника та ріпаку технологією холодного пресування. Продукція в основному іде на експорт.
Заночували ми у Свято-Покровському Красногірському жіночому монастирі, заснованому ще у 17 столітті. Обитель вважають однією з найстаріших в Україні, а на поклін і за благословенням до чудодійної ікони Дубенської Пресвятої Богородиці їдуть паломники з усього світу. Як і до цілющого джерела, що на території монастиря.
Повернувся додому. У Володимирі ще також доквітають чорнобривці. Квіти-обереги української землі. І міста з гарною назвою – Золотоноша. Міста, у якому народилися Микола Ріттер, перший учасник Афінської олімпіади 1866 року, письменник і поет Костянтин Думитрашко – автор відомого роману «Чорнії брови, карії очі», мовознавець і академік Олексій Баранніков, учений-біохімік зі світовим ім’ям Олексій Бах, відомий український письменник Михайло Драй-Хмара. А ще – Яків Костюковський, сценарист відомих кінокомедій «Операція «И» та інші пригоди Шурика» і «Кавказька полонянка»… Тут у театрі працювали Михайло Кропивницький, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Наталія Ужвій. У Золотоніському краї часто бував Григорій Сковорода, гостював Тарас Шевченко.
Золотоноша – місто древнє, цьогоріч воно зустрічає свій 440-річний ювілей. І молоде. Останніми роками тут народжується більше дітей. Підростають нові таланти.

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>