«У цього хлопця була світла і вірна українська душа, і загинув він за Україну»

фото 1 до герояКажуть однокласники і друзі загиблого на війні на сході 22- річного Богдана Корнелюка Юрій Кривицький, Оля Сарана та викладач спецдисциплін ВПУ Людмила Попова.
Богдан – уже 18-й нововолинець і шостий випускник ВПУ, який віддав своє життя, відстоюючи мир і спокій на рідній землі. Загинув юнак у ніч з 11-го на 12 січня від кулі снайпера під час бою у Станиці Луганській. До армії він проживав разом із мамою і бабусею (батьки розлучилися, коли Богдан був ще зовсім малим) спочатку на вулиці Маяковського, а потім – у колишньому гуртожитку від заводу СТО на вул. Нововолинській, 51. Закінчивши 9 класів ЗОШ №3, став учнем Нововолинського вищого профтехучилища, яке закінчив у 2012 році, отримавши спеціальність штукатура-лицювальника-плиточника. А вже наступного року під час строкової військової служби під Львовом 18-річний Богдан пізнав велике горе, втративши свою найріднішу і найдорожчу людину – маму Олену, яка працювала юристом і померла ще зовсім молодою. Згодом не стало і бабусі – колишнього працівника бухгалтерії газового господарства. Богдан залишився сам, батько хлопця мешкає у Володимирі-Волинському.
Повернувшись через два роки з військової служби і пройшовши навчання в навчальному центрі, у квітні 2016-го Богдан підписав контракт і поїхав на схід. Воював він механіком-водієм БМП-2 у 3-му батальйоні 14-ї бригади, поки ворожа куля не обірвала його життя…
У рідне місто тіло Героя зі Станиці Луганської увечері 15 січня доставив волонтер Валерій Курстак. На в’їзді до Нововолинська його на колінах зустріли земляки, а потім у супроводі поліції скорботний кортеж автомобілів, проїхавши вулицями міста, зупинився біля будинку, де мешкав воїн. Тут відбувся короткий мітинг, після чого домовину з тілом загиблого перевезли в Низкиницький Свято-Успенський монастир, де над нею цілу ніч молилися монахи.
Провести Героя в останню путь прийшли більше тисячі нововолинців. Відспівували вірного сина України кілька священиків на чолі з настоятелем обителі архімандритом о.Вікентієм. По закінченню панахиди протоієрей Віктор Мельник прочитав над домовиною свій вірш, присвячений загиблому воїну.
Поховали Богдана на монастирському кладовищі, поруч із могилою мами. Ніхто з присутніх на похороні не міг стримати сліз, коли після того, як домовину опустили в яму, одна з двох тіток хлопця прочитала вголос лист матері, який та написала синові, відчуваючи, що вони вже ніколи не зустрінуться.
Вічна пам’ять Герою і співчуття рідним та друзям.
Валентина Савчук, м. Нововолинськ

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>