«У нашій сім’ї шанують минуле, вітають сьогодення і вірять в майбутнє»

Фото до НовосадТак говорить про свою дружну родину колишній секретар Бубнівської сільської ради Анастасія Новосад.
Бубнів, як і всі села Волині, разом з Україною пройшов нелегкий шлях історії. Успадкувавши, за легендою, прізвище російського генерала, село у 30-ті роки минулого століття було значним центром місцевої української та польської громади. За роки радянської влади тут діяв передовий колгосп. Та й нині життя у Бубнові вирує. Про це свідчить хоч би той факт, що, за словами колишнього секретаря сільради Анастасії Новосад, в 70-х роках населення Бубнова складало 1800 чоловік, а на даний час – 1000.
Сама Анастасія Йосипівна народилась в 1943 році в селі Заріччя Ковельського району. На землю Володимирщини вона приїхала разом з чоловіком, Леонідом Івановичем, якого направили головним агрономом в село Микитичі. Потім він очолював колгосп в Коритниці. Саме в Микитичах Анастасія Йосипівна засвоювала ази роботи з людьми, працюючи секретарем сільської ради.
В 1974 році Леоніда Новосада перевели на посаду головного агронома в село Бубнів, а його дружина стала секретарем Бубнівської сільської ради. 27 років перебувала жінка на цій посаді. За цей час виросло майже три покоління, були збудовані нова школа, будинок культури, церква. Найприємнішими хвилинами були реєстрування шлюбів та «зорини» немовлят, які проводилися в будинку культури. Пані Анастасія добрими словами згадує людей, з якими працювала поруч: Галину Літвінчук, Зіновія Синюка, Раїсу Головенко, Любов Панасюк. Пригадує, що на ті часи люди були активнішими, залюбки брались за громадські справи. Більш справедливими були керівники, вміло підбирали кадри, вимагали дисципліни. Були й неприємні моменти. Зникали з лиця землі маленькі села і хутори. Так до складу Бубнівської сільради входило ще село Октавин, а нині про нього і згадки не лишилось. Та все-таки минуле, як каже Анастасія Йосипівна, варте поваги, і в її родині це розуміють.
Коли Анастасія Новосад вийшла на заслужений відпочинок, її естафету прийняла дочка Ольга, яка нині є секретарем сільради. Син Віктор – пенсіонер органів внутрішніх справ. Внучка Наталя закінчила Львівську фінансову академію, працює бухгалтером на заводі. Менша – Ганна – після закінчення Ковельського медучилища трудиться в дитячій поліклініці Володимир-Волинського ТМО. Недавно народився правнук.
Часто в тихих бесідах з онуками Анастасія Йосипівна веде розмову про сьогодення, прагне осягнути нове, зрозуміти сучасну молодь.
-Попри всі негаразди, – каже вона, – сучасність має багато хороших рис. З’явилися комп’ютери, мобільні телефони, які полегшують і роботу, і спілкування. Стало більше людей, які можуть відвідати інші держави. Одне тільки погано: люди перестають співчувати один одному, стали жорсткішими. Навіть по телебаченню мало показують «добрі» фільми. Багато зайвого пропонує і преса. А тому мені до вподоби «Місто вечірнє», де друкують змістовні і цікаві новини, історії життя, розповіді про людей.
Щодо майбутнього, то тут доречно до розмови приєднується донька Ольга. Запитую у неї, як мешканці Бубнова ставляться до створення територіальних громад.
-Відповісти однозначно важко. З однієї сторони, люди побоюються, що матимуть певний дискомфорт, наприклад, доведеться за довідкою їхати в центр територіального округу. З інщої – сподіваються, що будуть позитивні зміни в суспільстві, що громада дійсно стане господарем своєї землі.
-Як бачите – говорить на прощання пані Новосад, – у нашій сім’ї шанують минуле, вітають сьогодення і надіються на майбутнє. І так має бути!
Антоніна Булавіна, с. Бубнів Володимир-Волинський район

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>