У Галинівці історія живе поруч із сьогоденням

Фото 1Галинівку чомусь відносять до віддалених сіл, хоча прямий шлях від населеного пункту до районного центру вимірюється 15-ма кілометрами. А проблема в тому, що цей прямий шлях з Галинівкою відсутній і доводиться долати чималу відстань через Овадне, Сусваль та Красностав. Проте відчуття віддаленості зникає, коли в центрі села бачиш двоповерхові будинки, сучасний дизайн селянських осель, каруселі, на яких забавляється весела дітвора. Враження таке, що це швидше селище міського типу, а не село. Але Галинівка – молоде село з багатою історією.
Найкраще історію рідного села знає вчитель української мови та літератури Галинівської ЗОШ і місцевий краєзнавець Василь Видихай. Свого часу Василю Артемовичу потрапила до рук унікальна військова карта, датована 1924 роком. Згідно з картою, у цій місцевості була польська колонія Камелювка. У 20-і роки минулого століття землі тут роздали «осадникам» (так називали тих, хто воював з гетьманом Пілсудським). За розпорядженням польського уряду сюди були заслані переселенці. Так виникла Галинівка. А до того часу тут росли густі ліси. У поселенні численними були німецькі та єврейські родини. Німці були дуже кваліфікованими на той час майстрами, а їхні дружини – швачками. В селі збереглася стіна з червоної цегли – залишок унікального для свого часу млина з газотурбінним двигуном. Його збудував місцевий мешканець польського походження, який побував в Америці.
Фото 5Історію села змінив 1939 рік. Оскільки назви навколишніх колоній – Миколайпіль, Єлизаветпіль, Людмильпіль – містили імена, то і село відповідно до традиції назвали Галинівкою. Нова влада об’єднала фільварки в один колгосп. Після фашистської окупації у Галинівці було створене підсобне господарство, а затим став діяти радгосп «Трирічка», який згодом перейменували на «Володимир-Волинський». У 1970 році за кошти радгоспу звели у селі 5 двоповерхових будинків, а у 1977 році Галинівка отримала власну школу (до того часу її в селі не було). Декілька років тому за кошти прихожан зведена нова церква.
Галинівка – село довгожителів. Тут з великою пошаною ставляться до найстарших жінок Ніни Шурми, Олени Романюк, Марії Бондарук. Близько 10-ти чоловіків із села пройшли службу в АТО.
У Галинівці на кожному кроці відчувається, що жителі люблять своє село. Вулиці охайні, чисті. Біля кожної оселі – садки та квітники, а найголовніше – у всіх людей на обличчях привітні посмішки. Цього року на вулицях Центральній та Львівській провели освітлення. Отож, незважаючи на економічні негаразди, Галинівка впевнено дивиться в майбутнє, примножуючи надбання історії новими здобутками.
Антоніна Булавіна, с. Галинівка, Володимир-Волинський район

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>