Соловей над Дністром заспівав Тетяні і Андрієві величну пісню кохання

3Уперше у нашому конкурсі бере участь подружжя, яке проживає в іншій області, хоч родове коріння нареченої проростає на Волині. Почувши про наш конкурс, Тетяна і Андрій Якименки вирішили взяти у ньому участь.
Вони обоє народилися і зростали на Вінниччині. Тетяна побачила світ у 1987 році у мальовничому містечку Погребище. Тут дівчинка навчалася у школі, улюбленим предметом стала іноземна мова. Ось і вирішила присвятити себе викладанню німецької мови у школі. Все, здавалося, складалося якнайкраще, та несподівано в родину прийшла біда. Трагічно обірвалося життя батька. В цей час у невеликому селі Селець під Володимиром-Волинським занедужала старенька бабуся. Мама Тетяни, Галина Миколаївна, повернулася до рідного села, щоб доглядати неньку. Тетяна на той час вже була студенткою Вінницького педінституту. Щоліта на канікули приїздила на Волинь до мами та бабусі, знаходила друзів, з якими разом весело проводила дозвілля.
У цей час у педінституті на факультеті фізичного виховання навчався Андрій Якименко. Народився він 1986 року у селі, яке знаходиться в районі з поетичною назвою – Муровані Куриливці. Село, в якому зростав Андрій, стелиться по пагорбах, під якими велично несе води могутній красень Дністер. На його берегах застигли зелені гори, адже всього за декілька кілометрів Буковина. Андрій впевнений, що такої краси, як у його рідній місцевості, і такої прекрасної річки, як Дністер, немає ніде у світі. Заасфальтовану трасу, яка веде від районного центру до рідного села Андрія, місцеві називають серпантин. Для тих, хто мандрує нею вперше, дорога викликає водночас моторошне і захоплююче враження. З одного боку височіють гори, вкриті зеленими лісами, від яких не можна відірвати погляду, з іншого – глибоке провалля. Саме серпантином поспішали молодята на своє гучне весілля, яке влаштували в оселі Андрієвих батьків у селі Наддністрянському. Саме тут, над Дністром, співав Тетяні та Андрієві свою пісню подільський соловей. Та це було навесні, у дні їхнього знайомства. А весілля святкували 30 вересня 2013 року. Гості уміло поєднали традиції різних релігійних конфесій (молодята належать до іншої конфесії), організувавши змістовне і цікаве дозвілля. Згідно з традиціями, на катері разом з гостями здійснили прогулянку по великій річці, в заплаві відкоркували пляшку шампанського і підняли келихи за молодих. Враження залишилися на все життя, бо, хоч і дошкуляв того дня холодний осінній вітер, та молодятам і їхнім гостям здавалося, що катер несе їх посеред дивної райської природи. Тетяна і Андрій церковного шлюбу не брали. У молитовному домі, який вони відвідують, молодих благословили брати та сестри по вірі.
Весілля співпало з отриманням дипломів. Молодому подружжю довелося винаймати у Вінниці квартиру, вирішувати питання з працевлаштуванням. Тетяна влаштувалася у школу, де навчала дітей англійської та німецької мов. Андрія ж зацікавила психологія, і він вирішив здобути фах психолога. Разом з товаришем відкрили приватний психолого-консультативний кабінет.
Нелегко було молодому подружжю пробивати шлях у житті, та до успіху йшли самостійно, не хотіли залежати від батьків. А ще у всіх своїх справах покладалися на Бога, щиро молилися йому. Можливо, тому не поспішали стати батьками.
Цього року, 20 березня, молода сім’я поповнилася. На світ прийшов маленький Єгор Якименко. Щастю батьків немає меж. Радіють дідусь Петро Васильович і обидві бабусі – Галина Миколаївна та Людмила Петрівна.
У Тетяни й Андрія на диво схожі інтереси в житті. Їх приваблює інтелектуальний світ. Обоє багато читають, цікавляться новинками літератури – як наукової, так і художньої. У квартирі чимало посібників з фахових дисциплін, особливо з психології. А ще до вподоби подружжю подорожі. У вихідні люблять пройтися вулицями Вінниці, відвідати історичні місця. Андрій виношує мрію побувати на Волині. Отож на запитання про те, як вони розуміють сімейне щастя, обоє відповіли:
-Ось так і розуміємо – завжди бути разом, жити спільними інтересами, разом долати труднощі та радіти успіхам. А ще – не втрачати віри в Бога, який постійно дбає про нас. Просто він краще знає, коли і що нам дати.
Андрій і Тетяна також вдячні Господу за те, що вони знайшли одне одного, що їхнє коріння проросло у двох найкращих областях України – на Волині та Вінниччині. А солов’ї всюди співають чудово, особливо закоханим.
Антоніна Булавіна, с. Селець, Володимир-Волинський район

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>