Смарагдова мережа – охорона природи України за європейськими стандартами

1505202877_mountains-1366x768-006Останнім часом термін «Смарагдова мережа» лунає по радіо, в пресі, про нього часто говорять науковці, лісівники, навіть міністри. Розробці спеціального закону про Смарагдову мережу нещодавно був присвячений окремий брифінг, який особисто проводив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.
Що таке Смарагдова мережа, для чого і яким чином вона створюється в Україні – про це і піде мова у статті. Розпочнімо з історії.
У 1979 році європейські країни підписали Бернську конвенцію – міжнародну угоду, що покликана охороняти види тварин, рослин, а також оселища, які потребують збереження на рівні всієї Європи. 1996 року до числа таких приєдналась і Україна.
Участь України у Конвенції дуже важлива, адже якщо поглянути на карту Європи, то стає зрозуміло, чим Україна така унікальна з точки зору охорони природи. На території нашої держави зустрічається 70% усього різноманіття живих організмів Європи. При цьому саме через Україну проходить Дніпровський міграційний шлях, яким мігрують мільйони птахів щороку, прямуючи у теплі краї. Більше того, саме Україна на 40% зайнята степовою зоною. Тому різноманіття рослин і тварин степу для всієї Європи можна зберегти переважно у нас. Більше того, серед видів, які зустрічаються на нашому Поділлі, Донбасі й у Криму, дуже багато ендеміків. Цим терміном називають рослини і тварин, які зустрічаються лише в одному місці, й більше ніде у світі їх немає.
Очевидно, що зберегти будь-який вид можна лише, охороняючи оселища цього виду. В той же час природні оселища теж можна охороняти лише там, де вони природним чином збереглися. Пріоритетні для охорони в Європі види були визначені на міжнародному рівні. Їх переліки затверджені в Резолюціях №4 та №6 Конвенції. Після цього постійний комітет Конвенції вирішив, що охороняти в Європі види і оселища можна лише, виділяючи для цього спеціальні території та підтримуючи на них такі умови, які необхідні для процвітання цих видів і оселищ. Території, які обираються для цього, називають «територіями особливого природоохоронного інтересу».
Мережа таких територій у країнах Європейського Союзу називається «Натура 2000», а за межами ЄС – мережа «Емеральд», або «Смарагдова». Для України створення цієї мережі є не лише важливим завданням з точки зору охорони природи, а й безпосередньо частиною євроінтеграційного процесу. Так створення мережі, відповідно до вимог Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, має бути завершене до 2021 року. В даний момент триває як планування самої мережі, так і формування відповідного законодавства для цього.
З першого погляду можна подумати, що Смарагдова мережа – це аналог природно-заповідного фонду. Але це зовсім не так. Межі територій Смарагдової мережі визначаються науковцями і проходять лише там, де це дійсно потрібно для збереження видів і оселищ, не залежно від меж землекористування та адміністративного поділу. Після вступу в силу законодавства про мережу розпочнеться розробка менеджмент-планів для кожної з територій, і на них будуть запроваджені відповідні охоронні заходи. Такі, які потрібні для кожного з видів і оселищ. Це може бути обмеження строків сінокосіння, або й необхідність його проведення, обмеження зміни гідрологічного режиму або інші заходи. Є лише одна суттєва зміна, що торкнеться всіх територій, які увійдуть у Смарагдову мережу: нові форми господарської діяльності на них треба буде погоджувати, враховуючи потреби всіх рідкісних видів і оселищ. Це означає, що навряд чи поряд з вашим селом збудують завод, звалище або свиноферму. Смарагдова мережа покликана зберігати природу, і всі, хто до неї не байдужий, виграють від цього.
Більше того, визначення, де саме найбільш важливо охороняти кожен з видів та кожне з оселищ, відбувається на міжнародному рівні. Тобто, для включення у мережу обираються першочергово найбільш важливі для кожного з видів і оселищ території, не залежно від того, в якій країні вони розміщені. Звісно, для того, щоб постійний комітет Бернської конвенції міг надати належну міжнародну оцінку, спершу українські науковці мають докласти максимум зусиль для вивчення нашої природи.
Таким чином вперше в історії України будується система природоохоронних територій, що відштовхується безпосередньо від потреб самих видів тварин і рослин, а також рідкісних типів оселищ.
Будівництво мережі охоплює всю Україну. В країнах ЄС цей процес пішов уже значно далі. Загалом території особливого природоохоронного інтересу охоплюють 18% площі Європейського Союзу, і оголошення нових триває. Для України це все – питання сьогоднішнього дня, адже до моменту вступу в ЄС нам необхідно підготувати Смарагдову мережу та розробити менеджмент-плани.
У листопаді 2016 року Постійний комітет Бернської конвенції затвердив першу схему Смарагдової мережі для України, яка включила 271 територію. Їхні карти і описи можна побачити на сайті Ради Європи (https://goo.gl/QWpbvs). Сьогодні Міністерство екології та природних ресурсів України разом з ініціативною групою науковців працює над розробкою додаткових територій, адже наукові вишукування потребують багато часу і все відразу дослідити неможливо. А мережа сьогодні охоплює лише половину площ, необхідних для забезпечення охорони видів і оселищ.
Оселище (англ. – habitat) – новий термін, що запроваджується зараз в Україні. Всі види живих істот можуть існувати лише там, де для них є придатні умови. Також чимало видів можуть існувати лише у чітко визначеній кoмпанії «сусідів». Тому розділяють два поняття: ОСЕЛИЩЕ ВИДУ – місце, де на будь-якому етапі свого життя мешкає рідкісний вид. Наприклад, для птахів це місця гніздування, харчування, зупинок на міграції і зимівлі. Це все їхні оселища. Друге поняття – ПРИРОДНЕ ОСЕЛИЩЕ – чітко визначений набір видів (як правило рослин), що зростають разом у чітко визначених специфічних умовах. Наприклад, рідкісними природними оселищами є прирічкові вербові ліси, гірські озера, береги гірських річок із непорушеним гравієм тощо.
Олексій Василюк, МБО «Екологія-Право-Людина»

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>