Що символізують продукти у великодньому кошику та що Церква забороняє туди класти?

рябецьДнями православна церква святкуватиме Світле Христове Воскресіння. Це найбільше і найдревніше з усіх християнських свят.
У ніч Воскресіння Христового під час урочистої Пасхальної служби здійснюється освячення великодніх кошиків, куди кладуть паску, крашанки, м’ясні та молочні продукти, інше. Так Церква благословляє вірян після тривалого посту знову споживати скоромне (непісну їжу).
Які продукти потрібно класти у великодній кошик і що вони символізують, пояснює настоятель храму Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії отець Євген Рябець.
-Задовго до народження і Воскресіння Ісуса Христа ізраїльський народ святкував Песах – свято, присвячене Виходу з Єгипту і звільненню євреїв від 400-річного рабства, – розповідає священик. – Єврейський народ, щоб позбутися рабства, мусив пережити 10 бід, остання з яких була найстрашнішою – всі первістки і тварини, і людини, і престолонамісника фараона мечем Ангела смерті в одну ніч були омертвлені. Перед цим днем, Господь сказав Мойсею, щоб люди зарізали жертовних ягнят, а їхньою кров’ю обмастили хвіртки і двері. Потім добре поїли м’яса й були напоготові. Ті родини, які так зробили, були врятовані. Кожного року, як пам’ять про цю подію, святкували Старозавітну Пасху – свято на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі, перехід від рабства до свободи. Свято Христового Воскресіння означає перехід від смерті до життя, звільнення від гріхів, перехід від рабства зла до свободи любові й добра.
На Волині у сплетені з лози великодні кошики кладуть паску, крашанки, м’ясні й молочні продукти. Кожен з них має символічне значення.
–У великодній кошик потрібно покласти паску, яку кожна господиня пече за своїм рецептом, оздоблює на свій смак. Паска – символ вічного життя, блаженства, духовної радості, – розповідає отець Євген. – Писанка (крашанка, дряпанка) – символ того, що з яйця народжується нове життя. Це праобраз Ісуса, який вийшов із печери, не відхиливши каменя. М’ясна їжа: шинка, ковбаса, сало (печені, копчені, в’ялені) – символізують зарізане ягнятко, яке Євангелійський батько приготував для блудного сина. В Церкві – цей Агнець – Ісус Христос, який приніс себе в жертву заради спасіння людей. Масло і кисло-молочний сир символізують нове народжене життя, чисте непорочне. Мама, годуючи своє немовля, віддає йому свою любов, турботу, ласку, тож молоко і всі продукти з нього – символізують те, що Церква віддає своїм вірним благодатні дари. У нас є традиція класти у великодній кошик хрін і сіль. Вони теж мають символічні значення. Якщо говорити про хрін, то пригадуємо, що євреї, святкуючи Старозавітну Пасху, посипали м’ясо гіркими травами, щоб пам’ятати про те, як їм важко жилося в неволі. А сіль, яку ми освячуємо, здатна додати смаку будь-якій їжі. Ісус Христос своїм Апостолам казав: «Ви є сіль землі…» Це означає, що ми, християни, маємо бути духовно гідними, достойними, крокуючи по життєвій стежці до Церкви Божої у Воскреслому Ісусі.
Під час богослужіння, коли освячуємо пасхальні кошики, в пасочку ставимо свічку.
- Цю свічечку, ми маємо запалити й вдома, коли вранці урочисто з родиною сідаємо до святкового сніданку, – каже священик.
Ще в українців прийнято великодній кошик накрити вишитим рушником, на якому зображені великодні символи й такі важливі слова «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!», а в центрі – зображення воскреслого Ісуса.
Як зазначає отець Євген, Церква забороняє у великодні кошики класти Кагор (і будь-які інші спиртні напої), фрукти, овочі, солодощі, гроші, ножі, ключі, водійські права та інші речі.
Священик нагадує, аби батьки, які з маленькими дітками приходять освячувати великодні кошики в суботу, не забули пояснити малюкам, що освячені продукти потрібно куштувати лише вранці. Господиня дому застелить святковою скатертиною стіл, поставить тарілки зі стравами, запалить свічечку, уся родина промовить молитву «Христос Воскрес із мертвих» і тоді всі зможуть поцокатися крашанками, скуштувати пасочку й інші продукти. Яєчну шкаралупу з освячених писанок та крашанок варто віддати курямабо закопати її в землю. Ні в якому разі не можна викидати у смітник.
Настоятель храму Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії отець Євген вітає свою велику парафіяльну родину, усіх жителів міста і бажає міцного здоров’я, великої духовної радості, нехай у кожної господині вдасться найсмачніша паска, а церковний передзвін хай зіллється воєдино з нашими молитвами для прославлення і возвеличення Воскреслого Спасителя.
Валентина Тиненська, м.Володимир-Волинський
Фото Ольги Гудим

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>