«Щеплення – це єдиний спеціальний профілактичний метод запобігання хворобі»

Фото 2Ще кілька століть тому людство потерпало від страшних епідемій: чуми, тифу, чорної віспи, прокази. Хвороби скошували цілі міста і села. Та на допомогу людству прийшли щеплення, в результаті застосування яких деякі страшні захворювання зникли. Винайдення вакцин стало величезним прогресом людства. Правда, зовсім позбутися недуг не вдалося, і сьогодні небезпечні захворювання чатують на нас на кожному кроці. Ось чому важливою стала вакцинація. В наш час щеплення не лише зберегли своє значення, а й відіграють першочергову роль у профілактиці ряду небезпечних хвороб. Вони зміцнюють імунітет людини, підсилюють опірність організму захворюванню. Як відомо, надзвичайно велике значення мають щеплення у ранньому дитячому віці. Та, на жаль, не всі це усвідомлюють. Про те, наскільки важливою є вакцинація дитячого організму, ми мали розмову з районним педіатром Інною Барбосовою.
-Щеплення роблять новонародженим немовлятам ще в пологовому будинку, – почала розповідь Інна Іванівна. – Проводиться вакцинація проти гепатиту B, туберкульозу (БЦЖ), а також проти правцю, кашлюку, дифтерії та поліомієліту. Пізніше робляться щеплення проти кору та краснухи.
-Чи батьки безпроблемно погоджуються на вакцинацію?
-На жаль, не всі відносяться до щеплень з належним розумінням. Але переважна більшість розуміють, наскільки щеплення є необхідними для збереження здоров’я дітей. Так у 2014-2015 роках у нас була відсутня вакцина від туберкульозу. Батьки хвилювалися, адже туберкульоз – дуже важке захворювання. Якщо у Великій Британії ця хвороба не зареєстрована, то там і щеплень відповідно не роблять. А ми цим похвалитися не можемо. І не всіх батьків можемо переконати у необхідності щеплень. А тому, користуючись можливістю, хочу сказати, що щеплення – це єдиний спеціальний профілактичний метод запобігання туберкульозу, а також інших захворювань. Раніше ми мали дуже хорошу вакцину «Пектоксим», яка була комбінованим препаратом проти правцю, кашлюку, дифтерії, а також поліомієліту. Зараз, на жаль, ми її не отримуємо. Перед тим, як дитина йде у перший клас, їй знову роблять щеплення вакциною КПК (від кору) та АДП (дифтерія, правець, поліомієліт). Примусовості щодо щеплень немає. В разі відмови батьки беруть на себе відповідальність за здоров’я та життя своїх дітей.
-Інно Іванівно, можливо, позиція батьків, які відмовляються від щеплень, продиктована ажіотажем, що був спричинений випадками дитячої смертності внаслідок щеплення?
-Це ж не було доведено. І якби причиною смерті стала вакцина, то це страшне явище поширилось би по всій країні. Я 37 років працюю у цій лікарні і не пам’ятаю важких випадків, спровокованих вакцинацією. Навпаки, завжди наголошую батькам: «Якому ризику ви піддаєте власних і чужих дітей в той час, як самі отримали щеплення». Дитина може захворіти і заразити іншу. Так, дитина, яка має щеплення, може заразитися, але перебіг хвороби вже буде значно легшим. У нас працює імунологічна комісія, яка засідає раз на місяць. Саме вона розглядає дітей, які йдуть у садок чи школу без щеплень. Коли діти підростають, необхідне підсилення імунітету. Це повторні щеплення, так звана ревакцинація. Не можу не зупинити увагу на такому факту, як вивіз дітей за кордон. Без щеплення вони не зможуть виїхати, і ось тоді батьки звертаються до нас із проханням терміново зробити щеплення. Але ж для щеплень є певні терміни, передбачені законодавчими актами, якими ми користуємося.
-Коли не можна робити щеплень?
-Щеплення тимчасово не роблять при застуді, гострому бронхіті. Тривалим протипоказом для щеплень є: онкозахворювання, захворювання сполучної тканини, ВІЛ, СНІД.
-Наскільки забезпечене вакцинами наше ТМО?
-Ситуація стала кращою, ніж була два роки тому. Ми повністю забезпечені БЦЖ, вакциною від гепатиту В, принаймні для пологового будинку забезпеченість складає 100%. Враховуючи епідемічну загрозу кору, яку нині маємо в Україні, на Волині забезпечені вакциною від цієї хвороби. Це високоякісна (бельгійська) вакцина КПК. Нині люди, які працюють за кордоном, зокрема у Польщі, шукають комбіновану вакцину. Але вони змушені на території цієї країни робити щеплення, оскільки у нас така вакцина не зареєстрована. Досить якісною вакциною АКДП нас забезпечує Міністерство охорони здоров’я. Вся вакцина сертифікована. В інструкції чітко описані всі можливі відхилення у самопочутті дітей.
-Де ж можна зробити дитині щеплення?
-До послуг батьків і дітей амбулаторія №2 сімейної медицини (дитяча поліклініка). Там у кабінеті №61 проводяться щеплення кваліфікованими медпрацівниками. Кабінет сучасно обладнаний. Вакцини зберігаються згідно з «холодовим ланцюгом».
За пропозицією Інни Іванівни кореспондент завітала до кабінету №61. Це дійсно типовий кабінет, який відповідає всім сучасним вимогам. У холодильниках, де зберігається вакцина, підтримується постійна температура, яку міряють декілька разів на день і відмічають у графіку. Перед щепленням дитину оглядає лікар. Усі дані заносяться у відповідний документ. У кабінеті ми познайомилися з Катрусею Крутчик, яка мужньо трималася під час щеплення, хоч лагідній медсестрі Тетяні Тарасюк і мамі довелося трішки вмовляти дівчинку.

Історична довідка

Уперше вакцинацію пробувала використати народна медицина.
В Англії існувала прикмета, що доярки, які перехворіли на коров’ячу віспу (вона не є небезпечним для людини захворюванням), ніколи не захворюють на натуральну віспу (яка свого часу була особливо небезпечним інфекційним захворюванням людини, що спричиняло масову смертність населення). Англійський аптекар та хірург Едуард Дженнер вирішив перевірити цю прикмету своїми дослідженнями і підтвердив її правильність. Встановивши це, 14 травня 1796 року Дженнер прищепив вміст пухирця коров’ячої віспи 8-річному Джеймсу Фіпсу, а через півтора місяці — вміст пухирця натуральної віспи, і хлопчик не захворів (тобто він зробив хлопчикові інокуляцію; сам Дженнер переніс таку процедуру у 8-річному віці і, маючи імунітет від віспи, на собі перевірити правильність своєї гіпотези не міг). Так було експериментально доведено можливість відносно безпечних профілактичних щеплень. Проте у той час даний метод мав обмежені можливості, оскільки він базувався на випадковості, що полягає в існуванні у природі двох споріднених хвороб різної сили. Лише сто років по тому французькому мікробіологу Луї Пастеру вдалося цілеспрямовано ослабити хвороботворність збудників інших захворювань і приготувати з них препарати для щеплень. У 1881 році він створив захисні препарати проти сибірки, а у 1885-му — проти сказу. Саме Луї Пастер запропонував називати такі препарати вакцинами, а процедуру їх використання — вакцинацією (від лат. vacca — корова).
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>