Дата публікації: 08.08.2019
Поділитись

Володимир пішов на фронт слідом за старшим братом

    Цьому усміхненому хлопчині з яскраво-синіми очима 24. Лише. З них два із половиною роки Володя на фронті. Каже, служити пішов слідом за старшим братом, Андрієм. Різниця у призові в хлопців всього пів року.
    - Коли ворог прийшов до тебе у хату, нищить те, що тобі дороге, і розповідає, як тобі жити, кожен, хто має гідність, захищатиме свій дім, своїх рідних і своє майно. А коли йдеться про твою країну, то вибір не стоїть взагалі… Для тих, хто має не тільки людську, а й національну гідність, вважає себе сином своєї Батьківщини, частиною свого народу.
    Рішення про те, аби йти служити, далося легко ще й тому, зізнається Володя, що на початку служби мав на кого спертися. Величезною підтримкою був брат, який служив у тому ж підрозділі, і 2 місяці тому звільнився по закінченні контракту, та, ясна річ, досвідченіші побратими.
    - До бойових дій звик швидко, на фронті довго «розгойдуватись», знаєте, не виходить. Звичайно, за два з половиною роки довелося пережити всякого, — пригадує Володя. – Та найбільш знаковою сторінкою в мої фронтовій історії та історії побратимів є, напевно, хутір Вільний, де довелося воювати у 2018-му. Не буду вдаватися в деталі, але було непросто…
    Про бої досить балакучий Володя говорить неохоче, і на запитання, як зараз у вас справи, відповідає коротко, по-військовому, зате оптимістично: «4-5-0!» Та як би не було, можливо, через вік, а може, такий вже вдався, — хлопець вражає своєю щирістю та простотою. Хтозна, чи через це закохалася в нього кохана Даринка, та ось уже рік, як молодята офіційно одружені й будують грандіозні плани на майбутнє!
    - Даринка у мене дуже хороша… Навіть не можу пригадати, як жив без неї. І те, що вона тут, недалеко від мене, надзвичайно зігріває душу… Нещодавно дружина закінчила коледж і вступила до університету, — гордо каже побратим, і здається, міг би говорити про кохану годинами. Та перебиває малий, але дуже настирливий і зубастий друг зі смішним прізвиськом Карандашик. - Взагалі-то він сумирний, але як і кожне цуценя, хоче уваги та ігор. І пильнуйте, аби не наступити на нього в окопі! Та нічого, от поборемо у цуценяти бліх, Карандаш виросте і буде Карандашиськом, — жартує Володя. – А поки що він просто розрада для всіх нас.
 

Поділитись