Дата публікації: 08.08.2019
Поділитись

Володимир – у творчості Юзефа Чеховича

    Два роки тому до нашого історичного музею завітала художниця Малгожата Скалбанія з Любліна. Вона сказала, що охоче відвідала Володимир-Волинський, бо тут колись жив відомий польський поет Юзеф Чехович. Хто ж він?

    Юзеф Чехович – один з найвидатніших польських поетів 20 століття, який декілька важливих для своєї творчості років провів на Волині, саме у Володимирі-Волинському і селі Верба. Він народився 15 березня 1903р. у Любліні і місту свої молодості присвятив багато віршів, зокрема «Поему про Люблін». У 2003р. до 100-річчя поета у Любліні урочисто святкували його ювілей. В урочистостях брала участь племінниця і хрещена донька поета Олена Паньків, яка мешкає у Львові.

    Слід зауважити, що становлення Чеховича як поета відбулося саме на Волині, і доказ тому – його волинські вірші. Їх декілька, вони ніколи не були опубліковані, належать до перших віршів автора і мають високу мистецьку вартість. Чехович - активний учасник літературного життя Любліна, автор багатьох ліричних творів, присвячених місту, редактор кільканадцяти часописів – переважно літературних та дитячих, а також працівник Польського радіо, для якого писав радіопостановки, народився в родині Малґожати і Павла Чеховича; був четвертою дитиною в сім'ї. Дитинство його пройшло у напівпідвалі на вулиці Капуцинській, 3. Це було службове житло його батька, який працював на невисокій посаді у банку. В 1912р. батько помер, а на звільнене ним робоче місце пішла працювати мати.

    У 1913р. Чехович почав навчання в одинадцятирічній російськомовній школі. Завдяки зусиллям матері та інших дітей з родини вже тоді умів читати та писати польською мовою. Коли за два роки Люблін зайняли австро-угорські війська (1915), перевівся до новоствореної першої загальної польської школи, яку закінчив з відзнакою у 1917 році. Потім почав навчання у чотирирічній Учительській семінарії.

    У 1920-му поет пішов добровольцем на польсько-радянську війну. За три місяці, під кінець жовтня, повернувся до школи, яку закінчив у 1921 року. Згодом здобував освіту на Вищих учительських курсах у Любліні та в Інституті спеціальної педагогіки у Варшаві. Після цього почав працювати вчителем у селі Слобідка Віленського воєводства; вчителював до 1932р., працюючи в школах Володимира.

    У 1927р. вийшла друком перша збірка віршів поета «Камінь». Критики високо оцінили цю книгу. У 1930 році Чехович отримав стипендію на виїзд до Франції.

    Після повернення до Любліна став редактором літературного додатку до газети «Ziemialubelska». У січні 1932р. почав видавати власну щоденну газету «Kurier Lubelski» (вийшло 129 номерів). Після завершення роботи над «Кур'єром» став працювати над створенням наступної газети. Завдяки його зусиллям почав виходити «Dziennik Lubelski» але світ побачили лише дев'ять номерів.

    Юзеф Чехович перекладав польською мовою твори українських письменників і поетів Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Павла Тичини, Богдана Лепкого, Олега Ольжича, Миколи Бажана, Леоніда Мосендза та ін. Також перекладав з англійської, французької, чеської, російської, болгарсько їмов.

    На Волині Юзеф Чехович вчителював, у період між І і ІІ Світовими війнами закінчив у 1922р. вищі вчительські курси у Любліні. Поет дуже тонко відчував потреби і очікування дітей – сам був великою дитиною – довірливий, щирий, відкритий – таким його запам'ятали сучасники. У 1923 році митець вчителював у однокласній школі у Мар'янівці, що поблизу села Верба на Володимирщині, у 1923-1925 роках - у семирічних школах №1 і №3 у Володимирі. Звідти йому було ближче діставатися до люблінських родини та друзів і брати участь у засіданні літературної групи «Рефлектор», друкуватися у журналах «Нове життя» і «Огляді Люблінсько-прикордонному». Роки перебування на Волині (1920-1925) – це час його творчого самоствердження, захоплення мальовничими волинськими пейзажами, вивчення прикордонної української і польської культури, мови, звичаїв, релігії. Цей творчий чоловік був здібним педагогом, журналістом і фотографом.

    Чимало творів поета сповнені молодечого натхнення, любові до життя і віри у краще майбутнє – як це й буває у молодих людей. У листі до свого товариша Вацлава Гралівського (написаний 12 липня 1924 року) поет з приємністю згадує наше місто Володимир і висловлює бажання залишитися тут у відпустці: «Залишуся тут на декілька тижнів. Мені дуже добре і спокійно у Володимирі. Їм - коли хочу, встаю - коли хочу. Те, що білизна не нова і вечеря інколи скромна – то дурниці! Але погода така блакитна, та кавічна!». Місту Володимиру-Волинському Юзеф Чехович присвятив вірш «Зітхання».

    У вересні 1939р., коли розпочалася фашистська окупація Польщі, Чехович разом з іншими співробітниками Польського радіо переїздить з Варшави до Любліна. 9 вересня 1939р. він ішов до перукарні і загинув від падіння бомби під час нацистського авіанальоту. У Любліні, на місці загибелі поета, який прожив лише 36 років, поставили пам'ятник.

    Ця історія підтверджує істину про те, що українці і поляки мають багато спільного - того, що об'єднує, а не роз'єднує ці народи.

 

Поділитись