Дата публікації: 08.08.2019
Поділитись

У Руснові без клубу і бібліотеки люди «хворітимуть» душею

Завдяки підтримці і безпосередній участі руснівців, Лілії Бартовій удалося відшукати справжні самородки сільських талантів.

Лілія Бартова з донькою Роксоланою біля сільської “інсталяції”.

    За звичай село важко розворушити. Наче мурашник, живе воно своїм порядком, своїми правилами, своїми звичаями, та варто розворушити цей людський “мурашник”, як виявиться, що сховано під ним цілий скарб самобутніх талантів і ремесел. І тоді вже не зупинити це джерело народної творчості, яке не просто б’є на повну силу, а розливається, перетворюючись на річку. Саме це і відчула, коли приїхала до Руснова, щоб познайомитися з місцевим бібліотекарем Лілією Бартовою. Всього другий рік займає ця жінка посаду бібліотекаря, поєднуючи її із фактично неіснуючою посадою завідувачки клубу. Але вже скільки схвальних слів довелося почути про цю жінку від її земляків. 
    Народилася Лілія Федорівна Бартова в 1973 році в селі Бубнів. Після школи вступила на режисерський відділ Луцького училища культури, який закінчила у 1991 році. Декілька років керувала художньою самодіяльністю у Бубнівському БК. У березні 2018 року Лілії запропонували посаду бібліотекаря у Руснові. І хоч від Бубнова до Руснова пролягає таки значний відрізок сільської дороги, жінка погодилася. Захотілося спробувати свої сили у іншому виді діяльності. І не шкодує...
    Приміщення колишнього руснівського клубу досить старе, ще з повоєнних часів. Збудоване на подвір’ї, де раніше був панський маєток. Навпроти у задумі застигла стара липа - гордість села, якій виповнилося вже 200 літ. Спочатку робота бібліотекаря не припала до душі. Багато часу довелося віддавати писанині, ніж живому спілкуванню з людьми. До бібліотеки прибігали діти, навідувалися і дорослі. Часто зітхали, що закрили в селі клуб і селяни перестали спілкуватися, як в старі добрі часи. І ось тоді Лілія Федорівна замислилася: а чим живе село? Як проводить дозвілля? Клуб закрито, на грані закриття ФАП і початкова школа, а в селі ж до 30-ти діток різного віку. Як і всі діти, вони надзвичайно енергійні, допитливі. Навколо Руснова шумлять гаї, та навіть дорослі так не знають лісових стежок, як всюдисущі дітлахи. Саме діти віднайшли у лісі древні кургани - захоронення невідомого народу. Отож, спілкування з дітьми розпочала з прогулянок до лісу. 
    А далі вже діти самі прибігали до бібліотекаря. Стали організовувати святкування дня Святого Миколая, дні іменника. Улюбленим в Руснові став день села. До його організації долучилися всі жителі. Талановиті дітки розмалювали приміщення ззовні, виготовили цікаві “інсталяції” на сюжети сільського життя. Сільські любительки квітів приносили саджанці різноманітних рослин. А потім розпочалися репетиції, до яких долучилися і дорослі. Жінки, втомлені домашніми справами, знаходили справжню втіху в тому, щоб поспівати і погомоніти. Якось прийшла 72-літня Євгенія Марчук, з жартівливим обуренням сказала: «То це ви без мене будете співати?» А голос у жінки просто чарівний. А скільки пісень знає, а скільки сторінок з історії села зберегла її пам’ять! 
    Стало доброю традицією на День матері відвідувати матерів воїнів АТО, матерів-ювілярок. Мріє Лілія Федорівна зробити бібліотечне свято. 
    - У Руснові дуже хороший мікроклімат, - каже жінка. - Люди йдуть назустріч, хочуть проводити заходи. У нас самодіяльні групи: вокальна група “Руснівчанка”, яка включає 12 жінок і 4 чоловіків, танцювальна група. Не можу, не маю прав обманути надії людей, які хочуть повернути в село культуру.
    Та все ж у першу чергу Лілія Федорівна турбується про бібліотеку. Разом з чоловіком Святославом Бартовим зробили в приміщенні ремонт. Допомогла Зимнівська сільська рада. Староста села Анатолій Матвіюк особистим транспортом привозив фарбу. Значну допомогу надала директор Зимнівського Центру культури та дозвілля Людмила Оцалюк. Вона буквально допомогла недосвідченій у бібліотечній справі жінці повірити в себе. В справі озвучування свят незмінним помічником є Ярослав Кондисюк. Доброю подругою і порадницею стала Ольга Панасюк. Народний депутат Ігор Гузь презентував бібліотеці ноутбук. Бібліотека має постійних читачів. Найактивніший читач Орест Рокицький. Він уже перечитує книги по другому колу. З дорослих читачів найактивніша Ольга Катана. А жіночці, яка мешкає у селі Менчичі, бібліотекар постійно передає книги. Фонд бібліотеки - 3500 примірників. Багато надійшло нових книг українських майстрів пера. Багато літератури закупила Зимнівська сільська рада, а також за кошти сільради в бібліотеку надходить 9 екземплярів газет і журналів. Пані Лілія постійно відвідує семінари при районній бібліотеці, де відбуваються зустрічі з письменниками. Діти з Руснова - Зоряна Головенко, Настя Гралюк, Рома Галушко, Ірина Остап’юк - брали участь у конкурсі читців творів Лесі Українки.
    Слід сказати, що багато років руснівську бібліотеку очолювала Євгенія Рокицька, відома ще як патріот свого села і краєзнавець. Вона зібрала багатий матеріал з історії Руснова. Лілія Бартова продовжує шляхетну справу своєї попередниці і мріє створити в Руснові історичну зону. То ж недарма руснівці кажуть: “У нас все добре, а з бібліотекарем - ще краще”. А Лілія Федорівна з вдячністю говорить про людей, заради яких працює: “У Руснові без клубу і бібліотеки люди “хворітимуть” душею”.

Поділитись