Прикордонники з відділу в Амбукові безпідставно затримали юнака

prykordonnyk_1Неділя четвертого червня була особливо святковою, і Володимир (прізвища з етичних міркувань не називаємо) вирішив провідати у рідному Чорникові дідуся та дядька. Наступного дня мало відбутися свято села, і тому Володимир вирішив, що вихідні проведе у Чорникові. Заодно потрібно було провідати і рідну хатину, бо люди подейкували, що навідувалися туди ласі на чуже добро особи. Оскільки хлопець – любитель рибалки, заманулося йому переконатися, чи не висохла у водоймі вода, аби під вечір посидіти з вудочкою на мальовничому березі. Щойно пройшов декілька метрів польовою дорогою, як почув звук автомобіля. Юнак зійшов з дороги під густі зарослі, але ті, хто знаходився в авто, по-своєму зрозуміли маневр хлопця. Автомобіль зупинився, вийшов прикордонник. Навіть не відрекомендувавшись, він наказав Володимиру сісти в машину, мотивуючи тим, що юнак не мав документів. Володимира доставили у відділ прикордонної служби в селі Амбуків. Дивно те, що прикордонники не забажали зв’язатися з дільничним інспектором чи жителями села, аби вони посвідчили особу хлопця. Натомість на адресу Володимира посипалися цинічні та грубі погрози. Зрештою дозволили по телефону зв’язатися з матір’ю, яка мешкає у Володимирі-Волинському. Приголомшена Марія Миколаївна просила відпустити сина, радила звернутися до людей, які підтвердять особу Володимира, в тому числі назвала і прізвище прикордонника, який проживає в Чорникові. Та відповідь була одна: «Привезете документи, тоді відпустимо». Після цього на дзвінки матері перестали реагувати. Лише після втручання виконуючої обов’язки старости села Жанни Півницької Володимира після двохгодинного морального мордування у відділку відпустили. Зі слів Марії Миколаївни, подібні випадки у прикордонному відділі в селі Амбуків є доволі частими. Буває так, що до людей застосовують фізичну силу.
Сьомого червня у приміщенні Лудинського БК відбулися збори, на яких обговорювалося питання відкриття прикордонного пропуску до сусідньої держави через Черників. На зборах був присутній командир Львівського прикордонного загону. Марія Миколаївна мала намір взяти участь у зборах і розповісти про прикрий інцидент, але через сімейні обставини не змогла прибути до Лудина. Та в телефонному режимі вона змогла поспілкуватися з начальником Амбуківського відділу Олександром Гребенюком. Він дотримувався думки, що затримання Володимира відбулося на правовій основі, оскільки хлопець не показав документів. Щодо погроз, які звучали на адресу юнака, то, як твердив начальник відділу, це були жарти (!?). Та найголовнішого, чого чекала мати – звичайного людського вибачення – вона не почула. Саме це і привело Марію Миколаївну у редакцію нашої газети.
Що ж, є обов’язок, є закон, але ніхто не відміняв людяності, поваги до материнських почуттів. Це також закон, закон нашої моралі, за недотримання якого покарання буває значно суворішим, ніж за порушення припису законодавства. І в той час, коли кращі сини України захищають свій народ на сході держави, для деяких осіб, що носять військову форму, свої ж українські люди здаються нікчемною низькою расою, по відношенню до якої ніяких правил вихованості та порядності не існує. Тож чи не настав час на повний голос заговорити про моральне обличчя деяких людей у погонах?
Антоніна Булавіна, с. Чорників, Володимир-Волинський район

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>