Провідний тиждень: радіючи воскресінню Ісуса, ми ділимося цією радістю з близькими, що відійшли у вічність

!!!!!!!!!Із перших днів Великодня люди вшановують не тільки свято Христового воскресіння, але і згадують тих, хто відійшов у вічність, щоб Судного дня постати перед Богом. Ще перед Пасхою прийнято прибирати могили померлих родичів, а на Фоминому тижні, названому у народі Провідним, у храмах відправляють служби-панахиди, після яких родини збираються на кладовищах. Про традиції Провідного тижня розповідає настоятель храму Віри, Надії, Любові і їхньої матері Софії о.Євген Рябець.
-Важливим елементом пасхального торжества є згадування наших померлих родичів. Бог не є Богом мертвих, а живих. Тобто, для Нього всі є живими. Тому, радіючи воскресінню Ісуса, ми ділимося цією радістю з нашими близькими, які вже відійшли у вічність.
У різних регіонах України Провідний тиждень святкують по-різному, і це тільки додає етнічного різнобарв’я та підкреслює, що люди відповідально ставляться до традицій свого роду, обираючи те, що найкраще підходить їхньому менталітету.
-Чому в різних населених пунктах богослужіння відбуваються в різні дні?
-Річ у тому, що за атеїстичного радянського світогляду не було такої кількості храмів, хоча багато людей все одно намагалися долучитися до духовного. Тому один священик змушений був проводити служби у різних місцях і в різні дні, починаючи із самого Великодня і до Вознесіння. Це було зручно також і тим, що деякі люди хотіли відвідати померлих родичів у різних містах чи селах. Традиція закріпилася, і тепер люди самі обирають, в який день хочуть приходити на кладовище. Саме так можна пояснити і те, чому великодні пасочки освячують у суботній день. У священика в той час було декілька парафій, і навіть фізично він не міг встигнути освятити пасхальні кошики в один день. Тому і сьогодні освячують кошики в суботу.
У Володимирі в соборі Різдва Христового богослужіння відбуваються з четверга по неділю. Звісно, найбільше людей приходять у церкву і на кладовище в неділю.
-Що потрібно брати із собою у храм?
-Паску, яйце, якийсь фрукт чи щось солодке. Не потрібно приносити цілі хлібини, багато їжі взагалі. Найкраще пекти паску своїми руками. Хай її буде не так багато, а може, вона вам не так смакуватиме, як та, яку ви купили, але у виробі своїми руками завжди є часточка душі. Тим більше, Великдень – сімейне свято, і для дітей найприємнішим спогадом може залишитися той, коли їхня мама чи бабуся своїми руками місила паску. Якщо пекти паску з любов’ю, то вона стане благодаттю від Бога.
-Отче, як себе поводити на кладовищі?
-Насамперед побожно, пам’ятаючи, що перебуваєте у сакральному місці. Доводилося бачити дуже неприємні картини, як на святому місці вільно викурюють сигарету… Як мінімум, потрібно вийти за межі цвинтаря. Все-таки, там освячують в цей день могили, не потрібно нівелювати духовність, що там панує. На жаль, навіть сьогодні ми можемо зустріти людей, які влаштовують застілля просто на могилах. Там, де не обходиться без чарки, рідко вдається зберегти спокій. Та й узагалі біля могил померлих найкраще молитися, згадувати їхні земні дні чи роздумувати над тлінністю життя. Пом’янути померлих можна за столом вдома, у колі родичів.
-Чи варто залишати їжу на могилах?
-Цього звичаю люди дотримуються ревно. Звісно, перешкоджати йому немає сенсу. Традиція все ж таки зворушлива, але у всьому має бути міра. Шматочок паски і крашанка – цього достатньо. Інакше ж наступного дня зранку все одно знайдуться охочі забрати їжу з могил. Або позлітається вороння. Усе ж набагато важливіше, на мою думку, впорядкувати могили, прибрати біля них, повісити новий рушничок.
-Окрім їжі, люди зазвичай перед Проводами купують нові штучні квіти. Наскільки це виправдано?
-Знову-таки не варто купувати великі букети, вінки. Окрім того, що вони коштують немало, то ще й, втративши нормальний вигляд, займають багато місця на смітнику. А при їхньому спалюванні в повітря виділяються шкідливі речовини. Так, про екологію нам, людям, теж варто замислитися. Крім того, усіх нас шокували випадки крадіжки штучних вінків. На жаль, дехто не гребує і таким. До речі, думаю, багато хто зі священиків погодиться, що живі квіти виглядають на кладовищі дуже доречно і гарно. Хочу закликати, аби у дні світлого Воскресіння Христового люди не соромилися вітатися «Христос Воскрес», адже просто побажати доброго дня ми матимемо змогу ще безліч разів у своєму житті.
Розмовляла Аліна Зай

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>