Попри заборону, у Володимирі функціонує гральний бізнес

Still0315_00020Цього не заперечує ні місцева влада, ні правоохоронці. А от коли ганебному явищу буде покладено край, ніхто не каже. Мовляв, не дозволяє закон…
Мама завжди переживає за долю своєї дитини, незалежно від того, скільки їй років – три чи тридцять. І якщо виникають якісь проблеми та негаразди, першим, хто прийде на допомогу, буде, звісно, мама, бо тільки найрідніша людина розуміє, що любов і боротьба за свою кровиночку здатні творити дива. Саме на таке диво і сподівається наша редакційна гостя, жителька Володимир-Волинського району Марія Іванівна.

Сльози матері

До нас прийшла гарна доглянута жінка, але із засмученими очима. Без сліз вона не могла вимовити ні слова. Коли слухала її, здавалося, що пані Марія взагалі забула, як це усміхатися чи просто радіти життю. А всьому виною її дорослий син Андрій (на прохання жінки, імена героїв розповіді змінені). За словами матері, ситуація дійшла до крайньої точки і на даний час існує реальна загроза життю і самого молодого чоловіка, і всіх членів родини. А найстрашніше те, що у своїй біді жінка залишилася зовсім сама.
У житті подружжя Боярчуків усе було добре. Вони працювали, виростили сина і, як усі батьки, покладали на нього великі надії, адже хто як не Андрій міг стати запорукою їхньої щасливої старості. Інакше і бути не могло, бо скільки любові та турботи було в нього вкладено! І син виправдовував найкращі сподівання. Коли настав час, привів до хати молоду дружину. Згодом у молодят народилася донечка. Як глава сім’ї і вже татусь, Андрій розумів свою відповідальність перед сім’єю та, як міг, намагався заробляти гроші. Декілька років тому зайнявся польським бізнесом. Фортуна усміхалася, він відчув себе самостійною і самодостатньою людиною, став дозволяти собі іноді розслабитися. Андрій ніколи не був прихильником алкоголю чи пікантних зустрічей з красунями на стороні. Його цікавило інше – те, що могло легко принести додатковий дохід. І так поступово він став завсідником закладів, які під вивісками Інтернеткафе чи лотомаркетів промишляють азартними іграми.
-Щоб пограти, син покидає сім’ю, їде у Володимир, де в затишній атмосфері ігрових залів забуває про все на світі, в тому числі – про здоровий глузд, – ділиться Марія Іванівна. – Мало того, що давно програв усі власні гроші, він наробив багато боргів. Кредитори, вимагаючи повернення коштів, вдаються до погроз фізичною розправою. У мене розривається серце. Все, що могла, я вже продала. Страх за сина змушує позичати гроші, щоб він розплачувався з боргами. А Андрій робить нові. Він зовсім закинув роботу, його голова забита лише грою. І зовсім не зважає ні на які вмовляння. Йому байдуже, що плачуть дружина і донечка…
Марія Іванівна впевнена: якби правоохоронні органи та місцева влада слідкували за порядком у місті, то не було б і біди. А гральні заклади діють абсолютно безперешкодно, хоча це забороняє українське законодавство.
Жінка, починаючи з минулого року, зверталася із відповідними заявами у владні структури і правоохоронні органи різних рівнів, аж до найвищого. На кожне з них отримувала відповіді з обіцянками провести перевірки, розібратися, вжити заходів (копії цих документів разом із заявою на проведення журналістського розслідування пані Боярчук подала у редакцію). Зокрема у відповіді начальника Володимир-Волинського відділення поліції Михайла Бобика №12/383 від 24 листопада 2015р. йдеться: «Повідомляємо, що Ваша заява з приводу можливого функціонування ігрового закладу (…), в якому, як зазначено у заяві, надають послуги клієнтам в азартних іграх за грошові кошти, у відповідності до вимог чинного законодавства скерована в слідче управління ГУ Національної поліції у Волинській області для прийняття процесуального рішення». Пізніше жінка отримала відповідь від першого заступника Володимир-Волинського місцевого прокурора В.Хилюка (№57-03 від 15.12.2015р.): «Направляю для розгляду та проведення перевірки звернення громадянки (…) з приводу порушень вимог законодавства України щодо організації азартних ігор в Інтернет-кафе. За наслідками перевірки та наявності даних щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого вимогами КК України, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування у відповідності до вимог ст.214 КПК України. Про результати розгляду даного звернення та прийняте рішення повідомте заявника, а також міжрайонну прокуратуру у 10-денний термін».
Можливо, у прокуратуру повідомлення надіслали у 10-денний термін, але пані Марія чекає на нього і досі, уже 10 місяців. А тим часом гральний бізнес як функціонував у місті, так і функціонує. Згорьована мати стала писати звернення у різні інстанції по другому колу, ходила на прийом до міського голови, але жодної конкретної відповіді не отримала. Ось і звернулася по допомогу у редакцію.
Ми надіслали офіційні запити у міську раду, Володимир-Волинське відділення поліції та Володимир-Волинську місцеву прокуратуру. А поки чекали відповідей, нам вдалося поспілкуватися з людиною, яка тривалий час працювала в одному із закладів грального бізнесу у Володимирі і повідала чимало цікавого.

Розповідь інсайдера

Декілька років місцем роботи Марини (так назвемо цю дівчину) був заклад із вивіскою «Лото маркет», який прикривався нібито продажем лотерей, а насправді промишляв і досі успішно промишляє гральним бізнесом.
-У нас був термінал, що мав би друкувати лотереї, такі як «Лото Забава», «Спортліга», «Тіп-топ» та інші. Але від початку роботи закладу він не працював, просто стояв як муляж – для «відмазки». А гроші власнику приносили півтора десятка компів і натовп бажаючих пограти (частенько навіть черги вишиковувалися), – розповідає дівчина. – До речі, власника закладу ми ніколи не бачили, а начальство було з Луцька, їхніх справжніх імен ми також не знали. Працювали не оформленими, але зарплата була висока, причому платили вчасно і регулярно. Це, власне, і слугувало єдиним стимулом для роботи, яка була досить виснажливою. Офіційно ми працювали до 10-ї вечора, а неофіційно – до останнього клієнта, який іноді сидів до 7-ої ранку.
Відповідаючи на інші запитання, Марина розповіла наступне:
-Контингент відвідувачів був різний, в основному це люди молоді та середнього віку. Приходили навіть добре знані у місті особи, підприємці. Бувало, що, не маючи гривень, вони розраховувалися валютою. Серед клієнтів були не лише чоловіки, а й цілі сім’ї, заражені вірусом ігроманії, які навіть брали з собою дітей.
-Надивилася я там всякого. Часто приходили дружини, матері, батьки клієнтів, які намагалися забрати їх додому. Як ті, так інші, звичайно, були налаштовані агресивно, починалися розбори. І нам також перепадало.
-За моїми підрахунками, у Володимирі налічується 7 закладів грального бізнесу. В деякі з них, на радість конкурентам, не пускають осіб ромської національності, зате в інші вони ходять мало не цілими таборами. А чого б не ходити – там затишно, музика, можна випити кави, поласувати солодощами…
-Не знаю, як в інших так званих «кафе», але у нас офіційно спиртним не торгували, правда, іноді «з-під поли» продавали пиво. Зате відвідувачам не забороняли курити, «своїм людям» дозволялося приносити і розпивати горілку.
-Чи заходили правоохоронці? Пам’ятаю, позаминулого року якось прийшов слідчий із нашої тоді ще міліції і попросив у начальника ящик горілки на їхнє професійне свято. Керівник не відмовив, сказав: «Ми з ними дружимо». Декілька разів носили пиво пожежникам. А перевірок типу «маски-шоу» чи чого іншого не було. Начальство завжди хтось попереджав, що є така загроза. На цей час ми ніби закривалися, але «своїх» клієнтів пускали через чорний вхід.

Що повідомили міська рада, поліція і прокуратура

У відповідь на наші запити володимир-волинський міський голова Петро Саганюк повідомив наступне: «Відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч.2 ст.19 Конституції України, виконавчий комітет міської ради не наділений повноваженнями щодо здійснення контролю на предмет діяльності грального бізнесу. Особи, що організували гральний бізнес, притягуються до відповідальності згідно із ст.203-2 «Зайняття гральним бізнесом» Кримінального кодексу України. Тому проведення перевірок суб’єктів господарювання на предмет дотримання ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні» покладено на правоохоронні органи. Разом з тим повідомляємо, що виконком міської ради неодноразово звертався до контролюючих органів щодо проведення перевірок наведених у зверненнях громадян фактів прояву грального бізнесу у місті. Зокрема такі звернення надіслано: від 03.11.2015р. до УМВС України у Волинській області, ГУ ДФС України у Волинській області, прокурору Волинської області, управлінню СБ України у Волинській області; від 11.03.2016р. до управління захисту економіки у Волинській області; від 13.04.2016р. до начальника Володимир-Волинського відділення поліції; від 26.08.2016р. до управлінь СБ України та захисту економіки у Волинській області. Результати однієї із проведених управлінням захисту економіки у Волинській області перевірок, що була ініційована листом виконавчого комітету міської ради відповідно до звернення жительки міста, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Відповідь на запит до Володимир-Волинського відділення поліції завірена т.в.о. начальника відділення Олександром Могилецьким: «Повідомляю, що слідчим відділенням Володимир-Волинського відділення поліції здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом зайняття гральним бізнесом на території м.Володимира-Волинського за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України. Розголошення даних досудового розслідування заборонене та відповідно до ст.387 КК України є кримінально караним діянням».
Керівник Володимир-Волинської місцевої прокуратури Віталіна Книш повідомила, що місцевою прокуратурою у межах наданих повноважень вживаються заходи з приводу дотримання на території м.Володимира-Волинського вимог чинного законодавства України про заборону грального бізнесу, та зокрема підтвердила факт проведення Володимир-Волинським відділенням поліції досудового розслідування, за результатами якого буде прийнято процесуальне рішення.

Висновок

Як бачите, подробиць нам не повідомили. Якщо й проводиться досудове розслідування, то якось надто в’яло і дуже довго. Очевидно, є група осіб із сильних світу цього, яка аж ніяк не зацікавлена у закритті цих закладів. Коментарі тут зайві. Напевно, нам ще дуже далеко до правової держави.
Шкода лише, що є жертви, які самі не хочуть вирватися з пазурів ігрової залежності та добровільно стають об’єктами наживи товстосумів. Тож щиро хочеться побажати цим людям, щоб вони чесно відповіли самим собі на запитання, чи потрібно їм таке «хобі», яке несе лише біль і страждання. Чи не краще пошукати сенсу в житті та спробувати все кардинально змінити? Треба лише поставити мету і цілеспрямовано прагнути позитивних змін.
Міла Сергєєва,Володимир-Волинський район

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>