Перспективи і негативи поспішної децентралізації

Павло КарпюкДецентралізація – це перспектива для об’єднаних громад жити краще. Але, якщо взяти до прикладу сусідню Польщу, то у них вона відбувається протягом десяти років і деякі її процеси ще не завершені. Завдяки ж нашій владі децентралізація відбувається з незрозумілим дворічним поспіхом. Таке враження, ніби справжньою її метою є не покращення життя громад, а перекроювання карти України.
На прикладі перших громад, які об’єдналися, нам хочуть показати, що децентралізація – це хороша річ. Мовляв, вони об’єдналися і відразу ж стали заможними та самодостатніми. Я уважно спостерігаю за розвитком двох об’єднаних громад, що діють на території нашого району, і вже бачу, що ніякої самодостатності там не буде. У них з’явилося більше грошей, але й виникло більше зобов’язань у вигляді фінансування їхніх же структурних підрозділів.
Заможність та самодостатність громад залежать від загального економічного рівня країни. А він не зростає. Якщо в лівій кишені грошей немає, то як їх з лівої не перекладай у праву, все одно гроші не з’являться. Це я веду до того, що новоствореним громадам дають певне фінансування і разом з тим і певні зобов’язання. Першим обов’язком громад є уміння грамотно розпорядитися цими коштами. Але не менш важливо і залучати інвесторів, створювати умови для того, аби інвестор закладав підприємства та нові робочі місця, що згодом дасть ефект наповнення місцевого бюджету у вигляді податків.
До централізації у Володимир-Волинському районі було одне управління праці та соціального захисту, тепер новостворені громади мають їх створити у себе. Тобто, маємо вже дві громади, ще дві буде створено, і у перспективі замість одного управління буде чотири. Те ж саме буде і з відділами освіти та культури. Таке множення структурних підрозділів під соусом децентралізації намагаються подати як ефективне використання грошей. Але ж у ці управління та відділи потрібно буде набрати працівників, дати їм заробітну плату, і, як обіцяють, вищу від тієї, яку нині отримують держслужбовці в РДА, забезпечити приміщенням та усім необхідним для роботи. То де ж тут ефективне використання коштів? Як на мене, це призведе, по-перше, до збільшення армії чиновників і, по-друге, до збільшення витрат із бюджету. Тобто, замість того, щоб витрачати кошти на покращення інфраструктури об’єднаних громад, наприклад, на ремонт доріг, будинків культури, шкіл та дитсадків, гроші підуть на проїдання командою чиновників.
Іншим аспектом є те, що при створенні об’єднаних громад кожен дбає про свою громаду і на задній план відходять інтереси району та області. Це стало очевидним на сесії районної ради, коли Зимнівська та Устилузька громади відмовилися делегувати кошти на освіту та культуру району. Виходить, до прикладу, що їм уже не потрібен районний будинок культури, адже у центральних садибах громад є свої будинки культури. Що тоді буде з майном, яке залишається в райцентрі?
Не хочеться так думати, але враження таке, що децентралізація може стати одним із кроків федералізації. Цілість району, області та України має бути пріоритетом для усіх, а позиція дбати тільки про свою хату є поганим прикладом у час війни з російським агресором.
Важко прогнозувати, чи матиме децентралізація в українських владних реаліях позитивний результат. Занадто швидко її проводять та не на розвиток інфраструктури спрямовують кошти. Спочатку гроші потрібно вкласти у те, що у процесі децентралізації буде приносити прибуток. Не ЦНАПами потрібно вихвалятися і грандіозними дороговартісними ремонтами, а тим, по якій дорозі і яким транспортом людина доїде до ЦНАПу. У нас роблять все навпаки.
Павло Карпюк, депутат Володимир-Волинської районної ради

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>