Павло Карпюк: «Власність району слід берегти, а не розбазарювати»

YES_6423!!!sd (1)Більше року пропрацювала Володимир-Волинська районна рада нового скликання. Вдруге жителі Зорянської громади довірили представляти їхні інтереси члену ВО «Свобода» Павлу Карпюку. З ним розмовляємо про те, як у районі вирішуються проблеми в освітній, культурній, соціальній сферах життя і в охороні здоров’я. Та, зважаючи на те, що ВО «Свобода» восени минулого року відсвяткувала 25-річчя з часу створення партії, депутат першочергово акцентує увагу на актуальності ідей ВО «Свобода» в царині побудови Української держави.
–Я вісім років у «Свободі» й тішуся своїм вибором. Час розставляє акценти і підтверджує те, до чого закликають націоналісти, часто випереджаючи події суспільного розвитку. «Свобода» завжди наголошувала, що Компартія має бути заборонена за ті злочини, які вчиняла десятиліттями, і як організація, на якій лежить відповідальність за формування кланово-олігархічної системи, що нині шкодить розвиткові нашої країни. Ми ж першими почали активно пропагувати ідеї Степана Бандери, а ОУНівське «Слава Україні! – Героям слава!» ще 25 років тому, від часу заснування «Свободи», було нашим офіційним партійним вітанням. Тоді на нас дивилися скоса, тепер же ці гасла вже нікого не дивують. Їх навіть виголошують ті, кому вони насправді чужі. Це ті пристосуванці, які вкотре перефарбувалися, одягли вишиванки і клянуться у своєму патріотизмі, бо так нині стало модно. А ми йшли з цим щоденно, ми цим жили. І те, що ми пропагуємо, що маємо шанувати, подальша історія підтверджує.
–Цікаво почути вашу думку як людини, яка сповідує ідеї націоналізму. Чи змінили революційні події останніх років свідомість українців, у тому числі й наших краян, та чи побільшало в душах людей патріотизму?
– Свідомість людей змінюється. Волиняни стають патріотичнішими, більше ідентифікують себе як українці. Якщо людина себе ідентифікує, знає своє коріння, історію свого народу, це свідчить про розвиток нації. Прикро, що після подій Революції гідності влада не змінилася, змінилися лише обличчя в ній: замість пристосуванців Януковича у владні крісла сіли пристосуванці Порошенка. Їхнє ставлення до людей теж не змінилося. Для них так само чужі ідеали Революції гідності, як і для більшості у Верховній Раді чи Кабінеті Міністрів. Тому казати про докорінні зміни на рівні України чи на рівні району не доводиться. Яскравим прикладом є і голова РДА, і голова районної ради, яких хвиля викинула на найвищі щаблі влади в районі, але які, на мою думку, навіть не усвідомили, що в країні відбулася Революція гідності. В результаті люди, які не доклали жодних зусиль до повалення режиму вбивць Небесної Сотні, були байдужі до тих доленосних процесів, тепер при владі.
Пригадую, як матері у П’ятиднях перекривали дорогу і привертали такою акцією увагу до своїх синів, які воювали на сході. Я тоді працював заступником голови райради, і, не вагаючись, ми разом із головою районної ради їхали до людей та спілкувалися з ними. В той момент один з обранців, який має безпосереднє відношення до цього села, просто об’їхав акцію протесту полями, опустивши голову. Саме такі моменти і демонструють, хто є хто.
–Уже рік пропрацювала районна рада нового скликання, тепер район очолюють представники Блоку Петра Порошенка. Як оцінюєте результати їхньої роботи?
–Районне керівництво повинне об’єднати навколо себе заради загальної справи весь депутатський корпус, аби робити корисні справи на благо людей. Після обрання голови ради всі депутатські комісії очолили представники більшості, до якої увійшли БПП, ситуативно – ВО «Батьківщина» та «Самопоміч». Цією більшістю вони приймають рішення і дуже часто ведуть справи району, виконуючи одноосібні вказівки голови РДА, а до пропозицій інших депутатів не дослухаються. Тож уся відповідальність за стан справ у районі лежить виключно на них. Вони відповідають за забезпечення «шкільними автобусами», якими район повністю не укомплектований, за закриття початкових шкіл у селах району і зрештою за доведення інфраструктури району до стану цілковитого занепаду.
Візьмімо стан доріг у районі. Чіткого механізму їхнього відновлення немає, як і потуг із боку голови РДА із залучення коштів на це відновлення. Більше того, у прийнятому районною радою антисоціальному бюджеті з вини Верховної Ради та народних депутатів, у т.ч. із нашого виборчого округу, передбачено, що саме з нашого бюджету тепер фінансуватимуться комунальні послуги та енергоносії установ охорони здоров’я та утримання установ загальної освіти. Таким чином, ми змушені освіту району дофінансовувати на 3 мільйони 100 тисяч гривень, ще 246 тисяч – виділяти на оплату енергоносіїв лікарні. Натомість, якби в державі дійсно дбали про людей, то й гроші ефективніше б розподіляли, щоб ми оце дофінансування могли спрямувати на ремонт доріг та інших об’єктів інфраструктури і соціальних об’єктів. Саме через погані дороги перевізники масово відмовляються від рейсів, зокрема по лудинському, коритницькому напрямках. Так, виглядає, що районна влада є безпорадною у цій ситуації, адже не може запропонувати альтернативу, а якогось впливу на перевізників не має.
–А що буде з районним будинком культури, адже районне керівництво вже озвучувало, що, можливо, його передадуть місту?
–Освіта і культура – ключові у розвитку людини та її духовності, адже наша мова і культура – це те, що ідентифікує нас як українців. А що маємо в районній культурі? Довели ситуацію до звільнення директора районного будинку культури. Я неодноразово наголошував, що треба фінансувати цей об’єкт, і якби інвестували в оновлення покрівлі, опалення, енергозбереження, ремонт туалетів і каналізації, його стан не був би таким плачевним. Вікна там узагалі діряві, тепла не зберігають, а це – фінансові втрати. Дане приміщення в центрі міста, де збираються представники всього району для проведення урочистих заходів, воно є для всіх своєрідним об’єднуючим фактором. Дивно читати роздуми голів району про перемовини з міською владою щодо передачі районного будинку культури. Мовляв, після децентралізації можливості утримувати його не буде. Але про це треба було думати раніше, бо тепер, із появою об’єднаних громад, кожна громада робитиме свої опорні будинки культури. Районна влада спробує передати районний будинок культури місту. Нормальні господарі так не роблять, а навпаки – намагаються відстояти своє майно та територію, адже будь-яке комунальне майно – це надбання багатьох поколінь мешканців району, а ми як депутати лише на час своєї каденції отримали право ефективно ним управляти. Ще раз наголошую: ефективно! А не думати, як розбазарити власність району.
IMG_1718– Схожа ситуація і з районною бібліотекою…
– Влада роками не давала грошей на ремонт бібліотеки, тому відповідальна за її жахливий стан. Будучи заступником голови райради, я настоював, аби це старе приміщення знести і на тому ж місці збудувати нове приміщення бібліотеки. Воно має перебувати у власності району, а не бути проданим, бо це теж центр міста! На жаль, керманичі району не мислять категоріями перспектив, а є вузьколобими у глобальних для району питаннях, чим демонструють свою некомпетентність і невідповідність займаним посадам. Зараз так виглядає, що центральну районну бібліотеку чекає доля районного будинку культури. Поки цього не сталося, варто було б зібрати «круглий стіл», запросити фахівців, працівників бібліотек, представників влади та громадськості і разом вирішувати, як функціонуватиме бібліотека і що робити з приміщенням. Має бути системний, комплексний підхід до справи. А наша влада, схоже, далі свого кабінету чи службового автомобіля нічого не бачить.
–Чому районна рада не відстоює створення у Володимирі-Волинському госпітального округу?
–У місті дійсно точаться дискусії, але голосу районної влади не чути. Жодних заяв ні голови райради, ні голови РДА щодо створення на базі Володимир-Волинської лікарні госпітального округу ми не чули. А мав би чутися навіть не голос, а крик, бо стояти осторонь цієї проблеми – злочин перед жителями району. Власний госпітальний округ навіть більше потрібен мешканцям сіл, ніж міста, адже їхати на серйозне обстеження навіть до сусіднього Нововолинська з таких сіл, як Галинівка чи Коритниця, дуже проблемно.
Чому така байдужа позиція районної влади? Припускаю, що голова облдержадміністрації, на догоду столичному керівництву, вирішив зекономити на округах, тож подав на розгляд Києва три госпітальні округи, серед яких немає нашого. А своїм підлеглим на місцях звелів мовчати. Відповідно, наші районні керівники не сміють йому перечити. Це яскравий приклад того, як інтереси людей відсуваються на задній план, коли між інтересами Києва та місцевої громади перевага надається не інтересам громади.
Але я впевнений, що ми відстоїмо наш госпітальний округ, бо якщо нас не чують у районній раді, то вже почули в обласній. Облрада, і зокрема фракція ВО «Свобода», підтримали створення госпітального округу з центром у Володимирі-Волинському. Хоча, як наголосив голова нашої фракції Анатолій Вітів, відповідальність за матеріально-технічну базу, необхідну для їхнього створення, несуть керівники тих міст і районів, які в останні роки практично нічого не вкладали в розвиток чи то культури, чи медицини. І Володимир-Волинський тут не є винятком. А владі слід робити це постійно, а не під чиюсь чергову недолугу реформу.
Ярослава Вознюк, Володимир-Волинський район

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>