Несподіване знайомство у Хелмі для Катерини та Олександра стало початком шляху до спільного щастя

untitled (491 of 813)Багато чого у житті вирішує випадок. Головне – опинитися в потрібному місці в потрібний час…
Катерина та Олександр Іванюки – чарівна пара. Обоє вродливі, навіть схожі одне на одного. Обоє люблячі і цілеспрямовані, обоє знають, чого хочуть від життя і мають спільні мрії. А їхня зустріч стала щасливим випадком і повною несподіванкою для обох, бо відбулася на території Польщі. І хто знає, чи вдалося б їм познайомитися в Україні, адже народилися і виросли вони у різних місцях.
Для Каті рідне місто – Володимир-Волинський. Тут вона провела дитинство, тут навчалася у другій школі. Потім вступила у Нововолинський електромеханічний технікум, де здобула фах економіста. Вищу освіту отримала у Львівському економічному університеті, навчаючись на заочному відділенні факультету «Фінанси і кредит». Свій трудовий шлях розпочала у кафе «Пузата хата», рік працювала офіціанткою. Згодом знайшла роботу за спеціальністю і приблизно стільки ж часу була менеджером у магазині «Ажур». А потім у дівчини виникла ідея зайнятися власним бізнесом, і у 2011 році вона відкрила у Нововолинську власний магазин одягу та товарів галантереї з оптимістичною назвою «О’kay», що у перекладі з англійської означає «Все добре, чудово». Це цілком відповідає вдачі дівчини, бо Катя з упевненістю дивиться у майбутнє і вірить у власні сили. Так, протягом шести років вона була і власницею, і продавцем та чудово з усім справлялася.
Не менш насичено складалося життя і в Олександра. Родом він із с. Привітного Локачинського району. Життя родини було пов’язане з частими переїздами. Жили і у Нововолинську, і в Ковелі, і у с.Тур Ратнівського району, і в Лудині та навіть у Білорусії. Тож хлопцю весь час доводилося міняти школи. А спеціальну освіту він здобув у Нововолинському ПТУ, отримав диплом кухаря-кондитера. Однак працювати пішов на будівництво, потім виїхав на роботу у Польщу, протягом декількох років поповнював свій досвід освоєнням різних спеціальностей і за кордоном трудиться дотепер.
-Уперше побачили ми одне одного у вересні 2010 року. – розповідає Катерина. – Одного дня я вирішила поїхати автобусом у Польщу. У Хелмі до мене підійшов незнайомий хлопець і сказав, що вони з другом хочуть зі мною познайомитися. Приємно було почути за кордоном рідну мову, польської я на той час майже не розуміла і міста не знала. Тож погодилася. А тим другом і виявився мій Саша. Тоді його батьки мешкали у Нововолинську, він часто приїжджав до них на вихідні, і кожного разу ми зустрічалися. А в інший час спілкувалися по телефону.
Влітку наступного року закохані разом відпочивали в Криму, а впродовж подальших чотирьох років знайомства частенько подорожували – їздили у Карпати, бували на Світязі, прогулювалися вулицями Львова та Луцька – словом, їм є що згадати про час, проведений разом.
І ось у червні 2014 року Олександр приїхав до Каті у магазин з великим букетом гарних квітів, підніс каблучку і запропонував стати його дружиною. А невдовзі відбулися заручини, на яких визначили всі організаційні моменти.
27 вересня свій союз молоді люди скріпили підписами у РАЦСі, а 12 жовтня обвінчалися у Володимир-Волинському соборі Різдва Христового. Цього ж дня у ТКЦ «Княгині Ольги» за присутності 65-ти гостей проходило весілля. Торжество, завдяки персоналу закладу та двом ведучим – подружжю Пилипюків, вдалося на славу. Було по-справжньому весело, смачно і незабутньо. Молодята, що так гармонійно виглядали разом, вразили усіх своєю красою, а їхні очі особливо світилися від щастя.
Ще одна визначна подія в історії молодої сім’ї Іванюків сталася 9 липня минулого року, коли на світ з’явилася їхня маленька принцеса Вікторія, яка привнесла в життя подружжя ще більше світла і радості. Дитинці, що успадкувала всю красу батьків, минулого тижня виповнився 1 рік. Принагідно вітаємо щасливих батьків, люблячих бабусь та дідусів зі святом!
До дня народження доньки молода матуся ретельно готувалася, навіть власноруч виготовляла паперові квіти для прикраси приміщення. Це мистецтво поряд з вишиванням бісером раніше було найбільшим її захопленням. А зараз, каже, головне хобі – це донечка. На період декретної відпустки Катя навіть призупинила роботу свого магазину, щоб весь час присвячувати розвитку дитини та домашньому затишку, адже сім’я проживає окремо. Є у подружжя і загальна улюблениця – сіра британка з рудими очима, кішка Мася.
Про матеріальний достаток дбає Олександр. У татуся сімейства залишилося менше часу на захоплення – риболовлю та читання книжок (улюблений автор – Стівен Кінг), проте він не переймається, бо благополуччя родини – понад усе.
У Катерини та Олександра, які разом радіють удачам і долають труднощі, є велика спільна мрія – власний будинок, де завжди житиме кохання. А ще мріють, щоб їхній дім наповнював дитячий сміх і згодом хочуть подарувати своїй Вікусі братика і сестричку.
Побажаймо цій чудовій парі здійснення всіх задумів і тільки позитивних миттєвостей у житті!
Міла Сергєєва, м. Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>