«Не так чекаємо допомоги від держави, як хочемо, щоб нам просто не заважали»

DSCN2755Каже голова новоствореної Поромівської ОТГ Євгеній Недищук, якому в майбутньому дуже цікаво буде побачити плоди нової для нього діяльності й те, як виглядатимуть села громади через один – п’ять років.
-Коли у грудні минулого року об’єдналися Поромівська та Бужанківська сільради, нас покликали в область і пообіцяли, що з березня 2017-го і до кінця року наша громада отримує на розвиток 6,5млн.грн. (по 650 тисяч щомісячно). Сума немаленька, тож планували, що за ці кошти можна буде придбати якусь техніку. Та настав березень, і нам сказали, що дадуть уже тільки 2млн. Два – то два. Будучи колись депутатом обласної ради, я був заступником голови комітету з міжнародних відносин, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій. І цей досвід та знайомства допомагають нам зараз у налагодженні співпраці із майбутніми партнерами, – розповідає Євгеній Микитович. – До нас уже приїжджали люди з Києва та різних міжнародних організацій, які не проти вкласти гроші в деякі наші проекти. Найперший з них, реалізацію якого почнемо в кінці квітня (вже підписано меморандум про співпрацю з поляками), – це реабілітаційний центр для воїнів АТО та інвалідів шахтарської праці. Я сам майже два роки воював на сході, був хорунжим – заступником командира артрозвідки полку «Азов», тому на власному досвіді знаю, як важко адаптуватися в мирному житті тим, хто побував на війні. А таких на території ОТГ немало. Є в нас багато і шахтарів-пенсіонерів, оскільки кошти, які тепер сплачують шахти «Бужанська» та №10, становлять левову частку нашого бюджету. В рамках проекту буде здійснено реконструкцію і переобладнання амбулаторії та будівництво біля школи стадіону, подібного до того, який є зараз біля колегіуму у Нововолинську. Неподалік хочемо створити літній відпочинковий табір, де колишні воїни, аби відчути себе потрібними, займатимуться військово-патріотичним вихованням молоді. Наша доля у проекті – 400 тисяч євро. Такі гроші у нас є. Ми також подали на затвердження проекти на пожежну машину та ремонт між селами доріг, які зараз у жахливому стані. Я вже третій тиждень моніторю фірми, які займаються ремонтом доріг. Мати справу з нововолинськими, володимир-волинськими чи любомльськими фірмами з огляду на їхню роботу у нас немає бажання. Знайшов дві столичні фірми, які привозять із Києва свою техніку і будують дороги з гарантією на п’ять років. Причому значно дешевше, ніж місцеві. Поспілкувався у соцмережах з людьми, які вже скористалися їхніми послугами, і отримав схвальні відгуки. Після свят представники фірм приїдуть до нас. У Поромові, не зважаючи на те, що тутешній колгосп був колись мільйонером, і досі немає водогону. Тому його будівництво для мене – одне з першочергових завдань. Вартість проекту близько 4млн.грн., і зараз ми готуємо проектно-кошторисну документацію. Йдучи на цю посаду, я думав, що зможу за цей час зробити значно більше, але в нашій державі здійснити задумане неможливо. Ось вам простий приклад. Громаді пообіцяли 2млн.грн. на розвиток інфраструктури. Грошей цих немає ще й у спомині, а нам уже кажуть: «Ваша ОТГ колись буде дуже багата, матимете дуже багато грошей, тому частину з них ми у вас забираємо». Мало того, що 40 відсотків з обіцяних нам коштів уже забрали, хоча мали б забрати лише 20, то забирають ще й частину із тих же 60-ти відсотків. Тобто, у нас вилучають 2308тис.грн. реверсної дотації, хоча не дали ще ні копійки. Кажу: «Хлопці, давайте доживемо до кінця року, дочекаємося, коли ми будемо багаті, а тоді вже забиратимете. І, можливо, не два мільйони, а всі 10». DSCN2758«Ні, – відповідають, – ми щомісячно будемо вираховувати з вас по 197тис.грн.». Ось така арифметика: я шукаю гроші, а держава в мене їх забирає, – з гіркотою зауважує голова громади. – Та не хочу я ніякої допомоги, дайте мені лише можливість розвиватися, і я сам знайду необхідні кошти. Зараз в Україні твориться нова історія, є досвід країн ЄС, тому не треба вигадувати велосипед, але… Якщо це децентралізація, то громади мають бути господарями своєї території, держава ж має лише контролювати цей процес. У Польщі так: Кабмін прийняв рішення – і вранці поляки прокинулися вже у громаді, територія яких однакова. У нас добровільне об’єднання, а в результаті територія однієї ОТГ вдвічі-втричі більша за іншу. Днями довелося відстоювати пошту, яку в нас хотіли забрати. Інша проблема – приміщення сільради. Весь другий поверх і частину першого забрали при розпаюванні колишні головний бухгалтер та економіст колгоспу. Причому безкоштовно, а тепер відмовляються нам продавати. Зараз ніби вже й згодні, але запросили чималу суму, хоч ці приміщення вже багато років не використовуються і поступово руйнуються. Ще один проект, над яким ми працюємо, – це будівництво теплової електростанції біля шахти №10, яка може забезпечити дешевою електроенергією не лише всю Волинь, а й частину Польщі. Знайшовся навіть англійський інвестор, з яким ми теж уклали меморандум і який готовий викласти на це сотні мільйонів євро, але за умови, що йому віддадуть шахту на 25 років в оренду, щоб усе було в комплексі та без транспортних витрат. Але таке відчуття, що для держави десята шахта – бездонна яма, де можна безкінечно хоронити гроші, адже лише за офіційною статистикою, включаючи 2015 рік, туди вже вбухали майже 1,4млрд.грн. Є в нас й інші задуми та проекти, які поступово втілюватимемо в життя.
Валентина Савчук, с. Поромів, Іваничівський район

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>