«Маленький світ, створений коханням, – це місце, де народжується життя»

Фото 2Як і суспільство, сім’я пройшла тернистий історичний шлях. У кожного народу склалися свої сімейні традиції, сімейна культура, але всюди, на всіх материках основою сім’ї було і залишається кохання, найвищим творінням якого є продовження роду.

Як Законодавство України регулює шлюб і сім’ю

В Україні держава регулює сімейні відносини і піклується про сім’ю. Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя регулюються Сімейним кодексом України. Основними моментами, які регулює Кодекс, є зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу окремих осіб, утвердження почуттів, обов’язку перед батьками й іншими членами родини, забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Сімейний кодекс України визначає шлюб жінки й чоловіка, який є зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Однак в судовому порядку допускається шлюб особи з 14-літнього віку згідно з її заявою і якщо це відповідає інтересам особи. Жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у шлюбі. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Діти в сім’ї мають бути забезпечені можливістю здійснення їхніх прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дітей.

Чи варто створювати полігамну сім’ю

У культурі європейських народів завжди переважала моногамна сім’я. Це історично найпоширеніший тип. На думку вчених, такий тип сім’ї сприяв її міцності, збереженню почуттів, народженню і вихованню здорового покоління. Ще в античні часи в європейських сім’ях було помітне рівноправ’я. Дружина могла давати чоловікові поради, а коли він вирушав у похід, залишав на неї дім і господарство. В сучасних європейських та американських родинах дружини на рівні з чоловіками займаються бізнесом, обіймають керівні посади, управляють транспортом, служать у війську тощо. Це має і негативний бік, оскільки позначається на відносинах між подружжям та спричинює часті розлучення, а також має вплив на виховання дітей.
Полігамні сім’ї історично склалися в Центральній Азії, Африці та на островах Океанії. Великий вплив на створення полігамної сім’ї справив іслам, який проголошував панівну роль чоловіка і безправне становище жінки. В полігамній сім’ї жінка не була партнером та порадницею чоловіка, а його покірною рабинею, завдання якої полягало в задоволенні статевих потреб її володаря та народженні дітей. Чи сприяло це міцності сім’ї? Звичайно, ні. Між чоловіком та його чисельними дружинами не було моральної єдності. Чоловіка, як правило, цікавили лише зовнішні приваби жінки, і він охоче змінював її на іншу. Це породжувало неприязнь та ворожнечу між жінками, оскільки кожна боролась за своє місце улюблениці господаря та за право на спадок своїх дітей. Нерідко траплялися випадки, коли жінки знищували одна одну. В наш час багато народів – араби, турки, перси, індійці – відмовились від полігамії і створюють моногамні родини. Проте серед африканських племен і народів Полінезії та Океанії полігамія все ще зберігається.

Українська сім’я мала свої традиції

Фото 3_nВ Україні сім’я завжди користувалася повагою. Пошана до батьків була на першому місці. Батьки несли моральну і духовну відповідальність за виховання дітей. Сімейна єдність, подружня вірність, честь і добре ім’я членів родини вважалися священними. Святинями української сім’ї були рідний дім, ікони, хліб, вишиті рушники, родовідна пам’ять як зв’язок поколінь, культ батьків. Рідний дім уособлював як початок життя, дитинство, так і теплоту сімейних відносин, єдність родини.
В українській сім’ї символом добробуту і життя був хліб. Його недаремно називали святим. Культивувалось особливо шанобливе ставлення до хліба, яке виявлялось у народних обрядах. Колоски пшениці чи жита, запашні хлібні вироби, страви із зерна були атрибутами всіх народних свят.
Велику роль в українській родині відігравала родовідна пам’ять як нерозривний зв’язок поколінь. Батьки розповідали дітям про своїх батьків і дідів, вчили доглядати їхні могили, зберігати заповітні речі – сімейні реліквії, які також сприймалися як обереги. Зворушливими в українській сімейній культурі залишаються образи дідусів та бабусь. Дідусева казка та бабусина колискова завжди уособлюються з дитинством, з приємними хвилинами спілкування з людьми, які, здається, любили нас більше, ніж батьки. Приємні хвилини кожному з нас приносять сімейні спогади. Чим більше таких спогадів, тим величнішим у нашій свідомості постає рід, складовою частиною якого є власна сім’я. Ось чому в українській родині завжди панувала любов між братами і сестрами й засуджувались будь-які прояви неприязні чи ворожнечі.

«Як ставишся до рідних людей, так будеш ставитися і до чужих»

Саме у власній сім’ї людина навчається правил поводження з іншими, з ким зведе доля у житті. Повага до батьків обернеться повагою до старшого покоління, до батьків друзів та колег. Любов до братів і сестер стане запорукою міцних відносин з майбутніми друзями. Приклад батьків – основа щасливого шлюбу дітей.
Саме за такими правилами створили сім’ю Майя та Валерій Зеленьки. Вони родом із села Селець і знали одне одного з дитинства, разом навчалися в школі. Та ніжні почуття виникли, коли стали дорослими. Побралися молодята в травні 1999 року. Незабаром лелека приніс Майї та Валерію синочка Назара. Звили вони своє сімейне гніздечко в гуртожитку, що на вулиці Луцькій, та на кожні вихідні їздили в село. Там їх завжди чекали батьки Валентина Федорівна та Микола Миколайович (нині, на жаль, покійний) Зеленьки та Галина Петрівна і Олександр Семенович Уліти. Домашнє господарство, яким займалися батьки, з дідів-прадідів селяни, було надійною підмогою для молодої сім’ї, але і молодята, змалку привчені до сільської праці, допомагали батькам. Майя влаштувалася психологом у ВПУ №23, а Валерій служив за контрактом у прикордонному загоні. Вийшовши за вислугою років на пенсію, став працювати на будівництві. В цей час Бог подарував сім’ї донечку Валерію.
Не все складалося так, як бажалося. Затяжна економічна криза диктувала свої жорсткі закони. Та на допомогу приходила міцна сімейна дружба. Бути молодою господинею, дружиною і мамою вчилася у Майї молодша сестра Ольга. А коли сама вийшла заміж і чоловік-військовослужбовець поїхав на схід України, Майя всіма силами підтримувала сестру. Тепер всі свята вони проводять разом, разом поділяють невдачі й успіхи, дають одне одному поради, бо саме такою і має бути міцна сім’я.
Підготувала Антоніна Булавіна

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>