«Майстерня шоколаду» пригостить солодощами, а львівська опера готує 10 вистав українською мовою

Мрія здійснилася

Ще тільки розпочавши навчання на факультеті журналістики Університету ІІІ-го віку, ми, слухачі, мріяли про обіцяну нам мандрівку до міста Лева. І ось позаду всі заліки та екзамени, які здали успішно, – і ми обговорюємо план майбутньої подорожі.
21 червня нас вітає екскурсовод Ірина. Вона супроводжує нас у поїздці і на шляху до Львова розповідає історію міст, через які ми проїжджаємо. Це Жовква, Великі Мости, Куликів. У Великих Мостах всі дружно снідаємо.

Хвилююча історія Високого Замку

Високий замокНарешті перед нами – Львів у всій своїй величній красі. Наша екскурсія спланована так. що оглядаємо місто, майже в хронологічному порядку чергуючи століття та епохи. Насамперед , ігноруючи власний вік, здійснюємо «сходження» на Високий Замок – символ Львова, де ще збереглися залишки колись укріпленої кам’яної фортеці. Стояла вона тут століттями, а в 19-му була розібрана. З оглядового майданчику, що на самій вершині пагорба, відкривається панорама прекрасного міста. Зафіксувавши момент нашого перебування на Високому Замку, прямуємо до центру міста. Перед нами пам’ятник діяча східнослов’янської культури, одного із перших друкарів Івана Федорова. У вересні 1572 року він переїхав до Львова, де у 1572 надрукував перший східнослов’янський посібник – «Буквар» з граматикою та друге видання «Апостола». Саме тут, біля пам’ятника, збираються книголюби міста, пропонуючи цікаві і рідкісні екземпляри книг.

У самому серці Львова і в «шоколадному раю»

ШоколадРинкова площа, куди далі прямував наш шлях, – це серце Львова. У повітрі передзвін трамваїв, особлива львівська говірка і… запах кави, якого не відчуєш у жодному місті західної України. Отож, відвідуємо «Львівську копальню кави». Такий музей на основі легенд придумали і створили самі львів’яни. А до кави хочеться і солодкого! Вузенькі вулиці виводять нас до «Майстерні шоколаду». За склом на першому поверсі спостерігаємо за технікою виготовлення шоколадних виробів. «Майстерня шоколаду» – це справжній рай для любителів солодощів.
Покуштувавши солоденького, мандруємо до «Криївки» . Заклад має вигляд польової кривки УПА, знаходиться у підвалі одного із будинків на площі Ринок.

Оце диво – музей пива

пивоНа черзі відвідини ще одного своєрідного музею. На цей раз – це музей пива «Правда». Нас зустрічає привітний молодий чоловік. Це пан Тарас. Він проводить екскурсію пивоварнею. Музей займає 600 квадратних метрів напівпідвальних площ. Експозиція музею розповідає про історію пивоваріння та знаряддя праці, які при цьому використовувалися. Звичайно, нас запросили за зручні столики зробити дегустацію різних сортів пива. Пан Тарас провів екскурс в історію створення знаменитого львівського пива. Пиво це готували ще в давні часи. Це слабоалкогольний напій, який отримують шляхом бродіння солодового сусла на основі ячменю з допомогою дріжджів і хмелю. Колір пива залежить від складу сировини, тобто ячмінного солоду. Для досягнення міцності використовуються французькі стійкі до алкоголю дріжджі. По способу бродіння визначають два види пива – верхове і низове. Пиво низового бродіння виготовляють при низькій температурі. Таке пиво називають «лагерним», його міцність – 9-16градусів. Верхове бродіння проходить при високій температурі, і градуси його міцності – 9-18. Такого пива багато випити не під силу – максимум два-три келихи. Головна ознака якості пива – велика стійка піна. Пиво багате вітамінами групи В, містить багато кремнію, дуже корисне для кісток. Також пиво позитивно впливає на моторику шлунково-кишкового тракту. На пивоварні працює 11 людей. На жаль, в Україні відсутній заклад, де б навчали пивоварів. Тому на пивоварню запрошено досвідченого пивовара з Америки Корі Макгінеса. В перспективі, як повідомив пан Тарас, будівництво пивного заводу.
У музеї пива «Правда» щодня звучить жива музика, у вихідні виступають камерні групи. До 8-го березня пивоварня випустила спеціальне пиво для представниць прекрасної статі «Жіноча сила» та «Фрау Рібентроп». Темне пиво «Весна» нагороджене срібною медаллю за свої смакові та ароматичні якості.
Пивоварня працює більше 2-х років, випускає 80 видів пива. Найбільшим попитом користуються «Темний ель», «Червоні очі», «Червоний ель», «Обамма». Туди, де вариться пиво, доступу для екскурсантів немає. Там цілковита стерильність. Але пан Корі залюбки сфотографувався з нашою групою.
Під кінець екскурсії нас запросили до пивного ресторану «Хмільний дім Роберта Дамса», де ми мали змогу придбати сувенірні пляшечки уподобаного пива. Як не дивно, але навіть ті, хто не дуже полюбляють пінний напій, були в захваті від львівського пива.

Оперний театр – гордість Львова

jgthfФотографування на Ринковій площі у Святковому трамвайчику плавно перейшло до ознайомлення з архітектурними пам’ятками, історією виникнення окремих релігійних споруд Львова, де переплелися між собою різні епохи і культури.
Після того, як ми всі сфотографувалися біля пам’ятника великому Кобзареві, перед нами у всій своїй красі виник театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. Будівництво театру розпочалося в червні 1817 року архітектором Зиґмундом Горголевським. Відкриття відбулося 4 жовтня 1900 року. Тоді театр носив назву Великого міського. Згодом був перейменований у академічний. Краса і гордість театру – Дзеркальна зала. Особливої уваги заслуговує ярусна зала, що має форму ліри. 44 ложі розраховані на 1002 особи. Нині в оперному театрі працюють понад 40 солістів, балетна трупа (60 артистів), 60 співаків вміщує хор, а склад оркестру – 90 музикантів. На разі у репертуарі театру 22 опери, 3 оперети та близько 20 балетних вистав. На липень заплановані такі постановки: «Наталка-Полтавка», «Бал-маскарад», «Аїда», «Мойсей», «Запорожець за Дунаєм»». Слід відмітити, що всі опери звучать мовою оригіналу, а для глядачів дублюються українською рухомим рядком. Але у планах генерального директора театру Василя Вовкуна – 10 вистав українською мовою, які зможуть побачити у новому сезоні львів’яни і гості міста. Василь Вовкун – режисер, сценарист, культуролог, заслужений діяч мистецтв України, людина цікава, талановита.
Ну, а якщо опера комусь не до вподоби, – поряд ще один знаменитий театр – Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. Тут зійшли на небосхил слави яскраві зірки сучасного українського театрального мистецтва: Федір Стригун, Таїсія Литвиненко, Богдан Ступка, Віталій Розстальний, Петро та Богдан Бенюки.

Собор Святого Юра і Шевченківський гай

гайВізитна картка міста – собор Святого Юра. Цей храм – перлина християнської архітектури. Елементи готики, властиві греко-католицькій церковній архітектурі, вдало гармонують з грайливим бароко, притаманному будівлям православних церков. Біля собору неможливо пройти, не затамувавши подих перед величчю людського генія, що отримав благословення з небес.
Просто під небом на лісистих пагорбах створено музей народної архітектури і побуту імені Клементія Шептицького (Шевченківський гай). Ідея створення музею належить відомому вченому Іларіону Свєнцицькому. У музеї, наче в казці, поєдналися горбисті ландшафти і рослинність Карпат та перенесені сюди історичні споруди усіх регіонів Західної України.

Урочистий сум Личаківського цвинтаря

личаківЗворушливим сумом огорнулися наші серця після відвідин музею-заповідника «Личаківський цвинтар». Тут знайшли вічний притулок видатні люди, які жили і творили у Львові. На площі приблизно в 40 га розміщено 300 тисяч захоронень. На цвинтарі збереглися 24 каплиці, переважно усипальниці знатних і заможних родин.
Львів’яни і гості міста часто приходять сюди, щоб вклонитися світлій пам’яті людей, які в різні епохи множили славу Львова і всієї України. Пломеніють квіти незгасної пам’яті на могилах Івана Франка, Соломії Крушельницької, Станіслава Людкевича, Маркіяна Шашкевича, Миколи Колесси, Ірини Вільде, Ігоря Білозіра, Володимира Івасюка. Ці імена, викарбувані на величних пам’ятниках, швидше свідчать про безсмертя людської думки та великого таланту, ніж про холодну вічність.

Вічний Львів чекає на вас

План екскурсії вичерпався. Але втоми не відчуває ніхто, бо душі все ще в полоні принад древнього Львова. Це місто ніколи не перестає дивувати, Скільки б разів ви не приїздили сюди, завжди будете зачаровані дивовижною архітектурою, величними пам’ятниками, подихом історії на затишних вулицях, ароматом неповторної львівської кави, життєдайними кольорами веселки західноукраїнської культури, в якій переплелися барви європейських культур. Отож, приїздіть до Львова! Він вас завжди чекає і завжди готовий по-новому здивувати!
Та чи б мали ми нагоду милуватися принадами міста Лева, якби не наші шановні спонсори. Саме їм ми завдячуємо приємними годинами спілкування зі Львовом і відпочинком в обіймах історії. Щиро дякуємо генеральному директору ТзОВ «Гербор-холдінг» ОЛЕГУ БОРБЕЛЮКУ, генеральному директору ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» АЛІНІ СИЧ, власнику підприємств «Укр-Петроль» і «Універсам» СЕРГІЮ КОВАЛЬЧУКУ, начальнику управління водопровідно-каналізаційного господарства ВОЛОДИМИРУ ВЛАСЮКУ, власнику магазину «Комп’ютерний світ» ВОЛОДИМИРУ КОРОЛЮ, власнику торгового комплексу «Троянда» ЄВГЕНУ БУТКЕВИЧУ, директору ЗАТ «Агросвіт» ЄВГЕНУ ШЕЛЕПІНІ.
Ніна Березіна, Валентина Рудь, слухачі факультету журналістики Університету ІІІ віку

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>