Літери і склади в українських словах відлунюють історичну сутність нації

Фото1Наших читачів зацікавила публікація краєзнавця пана Ружо Волосія з Нововолинська “У кожній букві і в кожному слові нашої мови зберігається генетичний код українців” (“Місто вечірнє”, №50, 13.12.2018р.). До редакції звертаються допитливі читачі, яких цікавить виникнення українських слів у світлі досліджень пана Волосія. Звичайно, пан Ружо не претендує, щоб його дослідження вважали аксіомою, оскільки йде шляхом гіпотез і посилається на праці вчених-філологів. Але, маючи певні навики, він знаходить свої пояснення походженню української лексики.
Пан Ружо Волосій завітав до редакції напередодні Дня писемності України. На запит читачів він підготував відповіді щодо походження назв пір року.
- Хочу ще раз наголосити, що у прадавніх українців головним звуком був [о], який символізував основу нашого життя – Сонячну систему. Цей звук, як і буква, яка його позначає, присутній у найголовніших словах: батько, жито, поле, урожай, тісто, колос, вода, родина, дерево, рослина і так далі. Літочислення у наших пращурів розпочиналося влітку. І саме в слові “літо”, коли Сонце найбільш активне, присутній цей звук. Склад “лі” передає енергію Сонця, тоді як склад “то” є символом небес. Знову ж таки, зі звука [о] починається слово “осінь”. Склад “сінь”, можливо, означає “синь”, тобто в слові поєднується синь неба з сонячною енергіє, яка сприяє дозріванню плодів. Весна – пора, присвячена богу Велесу. Це був покровитель торгівлі, яка завжди супроводжувалась веселощами. Отож, “весна” – це скорочений і асимільований варіант Велесових веселощів.
На жаль, важко дослідити походження слова “зима”. З приводу цього слова є дуже багато версій. Я гадаю, що присутній у слові склад “ма” є скорочений від “нема”, тобто нема тепла, яскравого сонця, зелені. До речі, я вважаю, що звук [з] таїть у собі спад сонячної енергії. Це навіть помітно в його графічному зображенні. Ніби розривається коло і звідти випадає “хвіст”, тобто виходить енергія. Словом, взимку ми отримуємо мінімальну кількість сонячної енергії. Прошу звернути увагу, що звук [з] присутній і в слові “мороз”. Це можна трактувати як темінь, тобто морок без енергії. Зірки світять вночі, а тому і перша літера “з” вже свідчить про те, що вони позбавлені енергії.
Наші предки жили за законами природи, спостерігали її явища, і відповідно за цими законами формулювали слова і творили мову. А тому літери і склади в наших словах відлунюють історичну сутність українського народу.

Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>