«Куди мене не кличе дорога, всюди супроводжує баян»

Фото 5У бадьорому і водночас ліричному настрої зустрічає 60-ліття відомий у місті музикант і акомпаніатор Олександр Архіпов.
Яку б професію не обрала за покликом душі в житті людина, вона завжди отримує задоволення від своєї праці. А якщо ця професія пов’язана з музикою та піснею, то людина взагалі все життя, незважаючи на негаразди, перебуває в чарівному світі мистецтва. Саме музика визначила життєву стежину Олександра Архіпова, який 9 січня відзначатиме 60-літній ювілей.
Народився Олександр Вікторович 1958 року у Володимирі-Волинському в сім’ї простих трударів Лідії Володимирівни та Віктора Павловича Архіпових. Лідія Володимирівна працювала друкарем, а Віктор Павлович – водієм. На дозвіллі батьки Олександра займалися грою на улюблених музичних інструментах. Віктор Павлович обожнював гітару, а Лідія Володимирівна любила грати на балалайці. Отож син успадкував музичні здібності від батьків і розвивав їх завдяки тому, що навчання у школі поєднував із заняттями в музичній школі по класу баяна. Затим вступив до Луцького культосвітнього училища. По його закінченню в 1976 році був призначений художнім керівником будинку культури села Хобултова, а через деякий час його запросили акомпаніатором в гарнізонний будинок офіцерів. У 1977 році молодого чоловіка призвали до армії. Службу проходив у литовському місті Шауляй, загартовувався і мужнів у протиповітряних військах. Два роки служби минули, і Олександр повернувся до улюбленої професії. 1979 року він стає художнім керівником у Льотничівському БК, а весною 1980 року – завідуючим клубом Володимир-Волинського консервного заводу. На цій посаді перебував до 1985 року, а далі 17 років працював художнім керівником, а затим завідуючим клубом швейної фабрики. У 2002 році перейшов на роботу в районний будинок школяра, де трудиться по сьогоднішній день.
Та акомпаніаторські здібності Олександра Архіпова, талант і любов до музики змусили вийти за рамки професійної діяльності. Його запросили стати художнім керівником і акомпаніатором відомого хору ветеранів «Мужність», танцювального колективу «Веселка» ЦПО, вокальної групи «Вернісаж» села Льотниче. Вже декілька років триває співробітництво музиканта з гуртами «Молодички, «Забава», художніми колективами сіл Зимне та П’ятидні. Окрім улюбленого баяна, Олександр Вікторович оволодів ще мистецтвом гри на сопілці, балалайці, тубі. Саме на тубі грав свого часу в оркестрі «Арсен». Щонеділі Олександр Вікторович відвідує собор Різдва Христового, де співає в церковному хорі.
Враховуючи те, що ювіляр розпочав свою музичну діяльність ще за часів радянської влади, не можу не поцікавитися, як він сприймає нинішні естрадні мелодії.
-Мені дуже подобаються сучасні аранжування колишніх пісень, – каже Олександр Архіпов. – Сучасність має право на свої ритми. Подобаються і сучасні виконавці, особливо Олег Винник. Однак надалі залишаються кумирами Юрій Антонов, Назарій Яремчук.
Свій ювілей Олександр Вікторович планує відзначити в родинному колі, бо саме дружна родина була і залишається найголовнішим натхненником всіх його досягнень. Дружина Ніна Іванівна працювала в торгівлі. Син Сергій – будівельник. Донька Оксана працювала в територіальному центрі, а нині перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Подружжя Архіпових тішиться чотирма внуками.
Як у кожної людини, у ювіляра є свої захоплення. Та вони не відділені від музики. Свого часу дуже любив грати на весіллях. Та й нині в час дозвілля бере в руки баян. Правда, любить іноді повозитися із залізяччям, підремонтувати велосипед.
Тож з яким настроєм зустрічає шановний ювіляр свій 60-й день народження?
-Трішечки страшно, та про старість намагаюсь не думати. Настрій бадьорий, є наснага працювати. Правда, часто хочеться душевного затишку, відпочинку на природі, але неодмінно з баяном і гарними піснями в колі близьких людей. Знаєте, я люблю подорожі й багато подорожував, ще студентом їздив у «Лісову пісню», в Ленінакан, в Сухумі. Потім довелося і в Москві побувати, і в Петербурзі та в інших містах. Але куди мене не кликала дорога, всюди супроводжував баян. Без нього я просто не можу.
Щиро вітаємо Олександра Вікторовича з ювілеєм, бажаємо, щоб творча наснага ще довго не залишала його і з вірним другом-баяном музикант дарував приємні хвилини чарівної музики колегам по мистецькому цеху, родині і друзям.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>